watch?v=vBiNldHblXk

27.05.2022

Міжнародний день захисту дітей: чого ви не знали про свято

1 червня багато країн святкують Міжнародний день захисту дітей! Як виникло це світле свято? Які цікаві факти з ним пов’язані? В якій країні є цілий місяць захисту дітей?

Історія виникнення свята

Рішення про проведення Міжнародного дня захисту дітей було прийняте на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, яка відбулася в Женеві в 1925 році. Чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня? За однією з версій, 1 червня 1925 року Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів). Завдяки щасливому випадку день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.
Після Другої світової війни, коли проблеми збереження здоров’я та благополуччя дітей були як ніколи актуальні, 1949 року в Парижі відбувся конгрес жінок, на якому прозвучала клятва про невпинну боротьбу за забезпечення міцного миру, як єдиної гарантії щастя дітей. За рік, саме 1 червня, був проведений перший Міжнародний день захисту дітей. Відтоді це свято почали відзначати щороку.

Символіка свята

У Міжнародного дня дітей є свій прапор. На зеленому тлі, що символізує ріст, гармонію, свіжість і родючість, навколо знака Землі розміщені стилізовані фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла та чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ символ нашого спільного дому.

Цікаві факти про свято

Слід зазначити, що Всесвітній день дітей відзначається також 20 листопада. 1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дітей (Universal Children’s Day).
А от на Сейшельських островах святкують не день, а цілий Місяць захисту дітей.
Також 1 червня відзначається ще одне нове свято на нашій планеті ‒ Всесвітній день батьків (Global Day of Parents). Це свято заснували на 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2012 року. Всесвітній день батьків був проголошений, як щорічне свято, яке відзначатиметься «в честь батьків у всьому світі» в перший день літа – 1 червня, починаючи з 2013 року.
Відзначення свята в Україні
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

22.04.2022
Великдень на Поділлі

    Святкування
   Хто знає, чому Великдень щороку святкується в різні дні? Напевно, більшість. І все ж...У І столітті нашої ери воскресіння Христа святкували кожного тижня, але у ІІ столітті що до цього вже почалися суперечки. Тому відбувся Нікейський собор, на якому постановили,що Великдень святкуватимуть після 21 березня в неділю після повного місяця. А оскільки це явище відбувається завжди в різний час. то і дата святкування різниця. Тому, щоби встановити дату , спочатку визначають коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення. А наступна неділя буде святковою.
Великодня ніч.
    Ніч перед Великоднем наші пердки вважали магічною. В цей час стається чимало цікавого. Більшість християн йдуть до церкви на нічне богослужіння. У деяких європейських народів є звичай: люди запалюють великі вогнища, які символізуютьперемогу Христа над темрявою язичницьких часів.
Ще вдавнину біля церков запалювались багаття і люди стежили, щоб вони не гасли. Всі решта хоч і залишалась вдома, теж намагались не спати. Казали, хто засне у цю ніч, весь рік буде сонним.
    Цікаву традицію з багаттям влаштовували в селі Чортовець , що на Покутті. Під тамтешньою церквою ойго розкладали, в ньому ж спалювали сміття, а коли вогонь горів яскравіше, навколо вогню ставали хлопці. Це створювало ілюзію біблійного епізоду, коли апостоли грілися біля вогню, чекаючи на Ісуса.
   У давні часи дуже святковим виглядав храм в Котельві. Там робили ліхтарі , схожі на китайськи ,і вивішували по періметру будівлі, а ще й в кожному дворі і на деревах.
   У великодню ніч будь-хто міг випробувати свою вдачу. Предки вважали, якщо взяти червоне яйце і піти з ним на пошуки прихованих скарбів, то неодмінно їх знайдеш. Яйце нагріваючись у руці, вказує на місцину. Але додавали, що цей обряд досить небеспечний.
Великдень.
    Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями.Але це не означає, що ми забули про старі обряди.
   У народі куштування освячених страв називають розговінням або розговин. За святковим столом споконвіків збиралася вся родина, щоб триматися разом і наступного року. На Великдень, а також в понеділок і вівторок, глава роду розділяє паску та яйце на стільки частин, скільки в рнодині людей.На Поділлі, Волині та Західной Галичині після такого обряду господар тричі обходить стіл з мискою, повною їжі, щоб були багатими. Жодної кріхти освяченого намагали не впустити жителі Східної та Центральної України, щоб нічого не дісталось мишам, які нібито можуть перетворитися в кажанів, покуштувавши їх.
    У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на “ви” і пригощав різними стравами.
     В давнину першого великодневого дня всі господині залишалися вдома та накривали стіл. Гостинці були заздалегідь готові для приходу гостей і стояли цілий день.Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих.
   У такий величний день за святковим столом не варто було забувати померлих родичів.Наприклад на Херсонщині разом з великодневими стравами на стіл ставлять “могилку”, - тарілку, наповнену землею, в якій вже встигли прорости стеблинки вівса. Серед зелених пагонів поміщали яйця: їх кладуть стільки, скільки в родині небіжчиків.
Писанки.
   Традиція розмальовувати писанки є практично у всїх народів. Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому.Тому писанку символічно розбивають. Слов’яни катаи писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоб захистити домівку від різних негараздів. Якщо хтось хотів поспілкуватися з померлим родичем, він брав три червоних яйця і похристосувався з ним на його могилі, а самі яйця згодовував потім птахам.
  Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця. Одні пов’язують його з імператором Марком Аврелієм. Курка, що належала його матері , знесла яйце, всіяне червоними крапками, що означало народження майбутного правителя. Римляни надсилали один одному фарбовані яйця як привітання.
Інші вважають, що після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, на якому серед інших страв була засмажена курка та варені яйця. Один з присутніх заявив у ході розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: “Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють” На його подив так і сталося. Ще одна легенда розповідає, що першою фарбувала яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса.
  Хтось більше схиляється до версії, що все набагато простіше: колись (як і тепер) впродовж посту не можна було вживати багато продуктів, серед яких були і яйця. Бажаючи зберегти цінні харчі, люди варили їх, а щоб не переплутати з сирими, фарбували.
Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєв яйце. Коли вона розповіла йому про воскресіння Христа, той не повірив “Як може хтось воскреснутиз мертвих? Це так саме, як якби це яйце раптом стало червоним” Так і сталось, яйце почервоніло, на що здивований імператор вигукнув: ”Воістину воскрес!”
  Найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8 мзавдовжки, 5 мзавширшки, а важить це диво близько 2 тони. Не зважаючи на габарити подібно до флюгера вона повертається за вітром і її видно в радіусі кількох километрів. Створили цю диво-писанку про згадку про перших українців, котрі приїхали на теріторію Канади багато років тому.

Паска.
   Щороку наші господиньки готують паску, яка є чи не найголовнішим арибутом у святковому кошику. Кажуть що цей обряд господиня повинна проводити одна, без чужих очей. Серед розмаїття рецптів пасок знаходимо і сирні, традиція випікати яких зберіглася в Центральній та Східній Україні.
На Поліссі досі виконують обряд з діжкою, яку готують до змішування тіста для паски. ЇЇ вимивають, накривають рушником, підв’язують червоною крайкою (тканий пояс), зверху на неї кладутьгроші і ставлять на стовпчики воріт, щоб підняти вище до неба. Люди вірять, що коли зійде сонце, то своїми променями благословить діжку. Після, господині цієї місцевості, а також Поділля,Галичини, та Покуття беруться за не менше сакральний ритуал випікання святого хліба.
  У Чорнобильській зоні та на Поліссі люди поважного віку, яким важко ходити в церкви, виносять спечений хліб на вулицю під час сходу сонця, щоб воно благословило його.
   За древніх традицій, шматком освяченої паски українці годівали птахів, які сідали на вікно. Це був символ багатства та вдачі.
  Однак кожна країна має свій аналог святкового хліба. Британці наприклад печуть великодній кекс.Найстаріший святковий кекс був приготовлений ще в 1821 році Вільямом Скіннером у Страстну П’ятницю. Він зберігся до наших часів, навіть не запліснявів за сільки часу і досі пахне, як свіжий. Реліквія належить пра-пра-правнучці пекаря Ненсі Тітман,яка планує передати її своїм дітям, внукам і правнукам.

Святкові гуляння.
   Уже після літургії і святкового сніданку наши пращури влаштовували гучнегуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекудивони могли затягнутися на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напащів. Також і в наши часи біля храмів водять гаївки, хороводи, діти співають пісні. Ця традиція міцно вкоренилася на Львівщині, Тернопільщині та Івано-Франківщині.
  На Закарпатті в давнину під час Великодньої неділі іграми також не нехтували: на Хустщині “били блишки”, а на Раховщині грали в “Букур”.Сьогодні ж після забав, закарпатський господар обкурює кімнату ладаном. Якщо в родині є дівчина на виданні, то освячену паску кладуть їй на голову,вимовляючи: “ Щоб людям було величне, як ця паска пшенична!”
На Яворівщині ж за незаміжніминавіть стежать: ватаги хлопців ходять від хати до хати і співають дівчатам пісні, яці дуже нагадують колядки.
  Ще є Поливаний понеділок. Традиція обливатися водою на другий день свят бере свое коріння ще з давніх часів і зараз поширена по всій Україні.
На Гуцульщині та Бойковщині батьки дівчат, яким діставалися такі водні процедури, щей раділи. Прихід поливальників означав, що надія на заміжжя є, тому придане готувати можна. Магічна дію, нібито, має вода, в яку кладуть монети і два яйцяю Нею потрібно вмиватися. Так програмують себе на те, щоб рік був багатим і краса цвіла.
Цікаві традиції народів світу.
   Святкування Великодня не має жодних стандартів. Тому кожен народ має власні, цікаві звичаї та обряди.
  Наприклад в Болгарії виготовляють багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидають їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом. Кожен бажаючий може взяти собі кусник цього горщика додому на щастя. Писанки розписують тільки в Чистий Четвер, а на святковому столі повинні бути баранина та червоне вино.
   У Фінляндіі в цей день також святкують прихід весни.Напередодні свята фіни садять в горщики жито або траву.Коли з’являються перші пагінці вважається, що вони приногсять в домівки весняні барви та настрій.
  Для шведів великоднім символом є не яйце, а саме курча. Тому тамтешні жителі прикрашають ними свої домівки. Крашанки вони роблять з картону, а в середину кладуть цукерки.
  Колись в Італії напередодні Великодня по домівках розносили палаючий факел - вогонь із церкви. Однак сьогодні на місце цієї традиції прийшли феєрверки.

https://www.youtube.com/watch?v=9rZj_tpQoxs

10 цікавих фактів про
День Соборності
У далекому 1919-му році відбулося проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Це свято нагадує всім українцям, що наша сила – в єдності. Від часу проголошення Акту накопичилося чимало унікальних фактів. Пропоную ознайомитися з найцікавішими з них.
1. Перемовини про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.
2. 1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.
3. Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

4. Виходячи з попереднього пункту, 22-го січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності України.
5. В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.
6. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша демонстрація українців, адже в акції взяло участь понад 30 тисяч осіб.
7. Головна традиція на День Соборності (зміцнилася наприкінці ХХ століття) – поява «живого ланцюга», що складається із людей з українською символікою. Люди, тримаючись за руки, розтягуються, як живий ланцюжок, вулицями рідного міста, і навіть за його межами, між містами, по мостах через річки, поєднуючи береги і символізуючи єдність різних регіонів України. У 2011 року цю традицію підтримали у більш ніж двадцяти містах України.
8. 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, відбулася акція «Українська хвиля» одна із наймасштабніших акцій подібного роду в історії. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності. Цю акцію організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв’язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.

9. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання закордонних українців, проходять молебні за Українську державу! А останнім часом до української акції «живого ланцюга» приєднуються люди в інших країнах. Зокрема, у 2018 році до акції долучилося Посольство України в Канаді, яке провело урочисте прийняття до Дня Національної Єдності. У заході взяли участь міністр оборони Канади  Х.Сейджан, делегація Секретаріату Кабінету Міністрів України на чолі з Міністром О.Саєнком, члени української громади, представники канадських урядових структур.
10. У 2019 році на честь 100-річчя свята в Києві проводилася акція об’єднання двох берегів Дніпра живим ланцюгом, в якій взяли участь кілька сотень людей. На 100-ту річницю злуки мешканці Івано-Франківська стали в живий ланцюг завдовжки майже 9 кілометрів, який простягнувся через усе місто. У Дніпрі курсанти влаштували святковий марш, утворивши велике серце. А у Вінниці люди вишикувалися так, що утворили собою слово «соборність». У Харкові Україну символічно возз'єднав двома рушниками, які зв'язали прапором. А на річці Збруч, між Тернопільською та Хмельницькою областями, де раніше пролягав кордон між двома українськими республіками, встановили рекорд – підняли понад три тисячі прапорів.
Обєднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Саме тому цього дня важливо пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність та аналізувати й враховувати помилки минулого.
За матеріалами: Український інститут національної пам’яті

30.04.2021

Святкові дзвони Великодня

Як весні раділа
Кожна людська хата, —
До людей зближались
Великодні Свята
С. Кузьменко

19 квітня православні християни відзначають Великдень – найголовніше церковне свято, день Воскресіння Христового. Його важливість, зокрема, відображає визначення з писання "свято свят і торжество з торжеств".
У Великодня є своя історія, символи, звичаї, прикмети.
Дата Великодня
Дата Великодня кожен рік обчислюється за місячно-сонячним календарем. Для цього є спеціальна таблиця – Олександрійська пасхалія.
Справа в тому, що в найголовнішого свята для християн є свої правила:
Великдень не можна відзначати раніше за єврейськесвято Песах, оскільки, згідно з писанням, Ісус був розп'ятий після нього;
у день розп'яття Христа був повний місяць, тому Великдень також прийнято святкувати в перший день повного місяця;
- день Великодня обов'язково має припадати на неділю, після весняного рівнодення.
Відповідно свято Воскресіння Христового є перехідним. Діапазон його святкування у різні роки може бути від 4 квітня до 8 травня. Православні і католики відзначають Великдень у різні дні. Це пов'язано з тим, що ці церкви здійснюють літочислення за різними календарями.

Історія свята

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.
Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичеськими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів.

Символи Великодня
Великоднє яйце — один з найдавніших символів зародження і вічного оновлення життя, а також воскресіння Христа.
За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тиберію. Вона прийшла в палац, щоб повідомити добру новину, але імператор не повірив у воскресіння Ісуса Христа і сказав, що це рівнозначно тому, що біле яйце раптом стане червоним. Після цих слів яйце дійсно стало червоного кольору, що символізує кров Ісуса, пролиту на хресті.
Так з'явилася традиція фарбувати яйця до Великодня, які прийнято називати крашанками. Таке яйце є талісманом та оберегом роду.
Писанка - яйце, розписане символами, що нанесені за допомогою воску та барвників. Вона є символом життя, сонця, краси, добра. Своєю історією яйце із сакральним змістом сягає дохристиянських часів. Тоді, людина була неподільною з природою, а яйце для неї було загадкою, адже з нього неживого народжувалось живе.
Шкарлупу писанок знаходили на розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому. І це незважаючи на те, що яйце швидко розкладається у землі. До археологічних знахідок належать і глиняні, керамічні, писанки на різних видах яєць (гусячих, страусиних).
Про писанку створено безліч міфів та легенд. У Єгиптян, наприклад, яйце, яке було символом сонця, катав по небі сонячний бог Пта. В античній Греції і Римі були переконані, що світ виник із яйця птаха Фенікса. В Україні про писанку існують легенди релігійного змісту. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гроб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв зі свого гробу писанку і дав воякам. Відтоді і з'явився звичай писати писанки на Великдень.
Процес написання писанки в Україні є цілим ритуалом. Писанкарка ретельно миє руки, молиться із думкою про людей, яким призначаються писанки, готує місце та матеріали для роботи, аж потім приступає до написання.
Символи, які люди вимальовують на яйцях, обирають відповідно до того, яке повідомлення ти хочеш залишити. Кожен символ щось означає та може бути поєднаним з іншим. З часом символів стає все більше і більше, а писанка стає багатшою.
Як символи, так і фарба у писанках обирається не спроста. Кожен колір щось означає: зелений - символізує природу, прихід весни; червоний - любов, радість життя; жовтий, помаранчевий - тепло, сонце, зірки, місяць; білий - чистоту та світлість тощо.
Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні Україні писанку створюють у традиційних кольорах та наносять традиційні для регіону символи.
Агнець Божий – символ великої жертви Христа за людство.
У Західній Європі його часто зображують на великодніх листівках: ягня, хрест і напис латиною — Agnus Dei (Агнець Божий). В Україні ж випікають фігурку ягняти з тіста і нею прикрашають святковий стіл.
Паска - поряд з яйцями чи не основний символ свята. Вважається, що прообразом пасок став артос — хліб, який освячується і в перший день великого торжества кладеться до церкви на аналой. А паска означає, що в будинку, де вона стоїть на столі, завжди відчинено двері для Ісуса.
Благодатний вогонь - символізує «Свіло Боже, яке проливається на всі народи» після воскресіння Ісуса Христа. У православних храмах чекають його з Храму Гробу Господнього (Ізраїль). У разі успішного прибуття благодатного вогню з Єрусалима священики урочисто розносять його по всіх церквах. Християни відразу ж запалюють від нього свої свічки.
Великоднє деревце - символізує Дерево Життя, Дерево Пізнання Добра і Зла, що стоять у раю. В Україні його традиційно роблять з гілок верби, які прикрашають різнокольоровими стрічками, крашанками та писанками (яйцями з візерунками) і пір'ям птахів.
Традиції святкування
Святкування Великодня починається з урочистого богослужіння. Воно триває у ніч з суботи на неділю, як правило, рівно опівночі. На великодню службу парафіяни традиційно беруть з собою кошики з наїдками: паскою, крашанками та іншим, щоб їх освятити до святкового столу. Перед початком богослужіння люди збираються ввечері біля храму на хресний хід зі співом молитов. На пасхальному богослужінні всі віряни мають причаститися Тіла і Крові Христових, а після його завершення "христосуются" — вітають один одного словами "Христос воскрес!", "Воістину воскрес!".
Потім вже вдома розговляються після тривалого Великого посту. Святкова трапеза зазвичай проходить у вузькому сімейному колі. Ходити в гості в перший день Пасхи не прийнято.
Великодню трапезу починати потрібно з освячених фарбованих яєць і паски, а вже потім можна спробувати й інші страви.
Перед їжею також прийнято христосуватися і проводити ритуали з крашанками. При цьому діти з батьками христосуются тричі.
До речі, протягом наступних трьох днів люди і вітаються один з одним словами "Христос воскрес!", "Воістину воскрес!".
Що стосується яєць. Один з найбільш чудових звичаїв - розбивати яйця один об одного. Згідно з повір'ям, якщо яйце витримає удар, то і ви стійко переживете цього року проблеми і ваш дух буде міцним.
Святкується Великдень 40 днів. Такий термін обрано не випадково, він символізує сорокаденне перебування Христа на землі після воскресіння. Найбільш урочисто відзначають першу седмицю, в народі її називають Світлим тижнем.У святкові дні в церквах "лунає цілоденний дзвін" – на знак перемоги Христа над смертю і пеклом; а богослужіння в храмах здійснюється при відкритій царській брамі – "в ознаменування того, що воскресінням Ісуса Христа відкрито усім доступ на небо".
Головні заборони
До Великодня обов'язково треба закінчити всю роботу, оскільки в свято і ще кілька наступних днів категорично не можна робити ремонт, прибирати, прати тощо.
Також рекомендують утриматися від сварок і лихослів'я, оскільки вважається, що цього дня негативна енергія повертається вдесятеро сильніше. Відповідно, щоб цього не сталося, потрібно радіти, запрошувати гостей, пригощати і допомагати стражденним.
Перегляньте відео за посиланням, ЦІКАВО!!!
https://www.youtube.com/watch?v=BS_1QnCi6Nc

23.04.2021 Чорнобиль немає минулого часу

Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року?
    25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.
Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю.
     О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався (Документ 1). Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.
    На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в москвовській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.
    Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони).
    У повідомленні КГБ вказується, що станом на 8:00 годину 28 квітня рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000–2600 мікрорентген на секунду, а на окремих ділянках міста – 30–160. У цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – “Що це позначає?”. Це промовисто свідчить про те, що навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки.
     На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР.
    Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли.
    Пожежні прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Факти
Ø Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
Ø На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
Ø Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
Ø Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
Ø Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
Ø У післяаварійний період посилилися екологічні та національно-демократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
Ø 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
Ø 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС –  на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
Ø 2 дні світ нічого не знав про вибух.
Ø 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
Ø 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
Ø 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
Ø 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Ø Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
Ø 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
Ø 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
Ø 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
Ø 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
Ø 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
Ø 26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
Ø 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
Ø Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
Ø 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
Ø Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
Ø 29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

19.04.2021

19 квітня 2021р. у школі-гімназії №6 було проведено День цивільного захисту в онлайн-режимі. Основною метою Дня ЦЗ було :

- пропоганда збереження життя дітей у надзвичайних ситуаціях,

- виховання високих морально-психологічних якостей: відповідальності, витримки, ініціативи, самовідданого виконання завдань цивільного захисту, впевненості учнів у ефективності заходів цивільного захисту

16.04.2021

Природа – безцінне багатство,

бережіть її!

Традиційно щороку, у квітні, відзначають Всеукраїнський день довкілля (у третю суботу, цього року 18 квітня) та День Землі (22 квітня).

З дитячих років ми звикли до чарівної краси природи, радіємо спілкуванню з нею, милуємось її красою. Саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, адже людина – це її частина. Та, на жаль, не завжди ми шануємо чарівну вроду природи. Все живе, що нас оточує, хоче і повинно жити. Якщо загине довкілля, загине і людство.

У дні Довкілля та Землі громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

А чи багато ми знаємо про планету, на якій живемо?

Перевірте свої знання у онлайн вікторині «Дивосвіт природи».

https://app.ex.co/stories/bibliograf10/2020-04-13t15-24-53-574z-?utm_source=facebook.com&utm_medium=ff&utm_campaign=ff&pb_traffic_source=facebook&fbclid=IwAR0tyDkwrNBj20kUso-5DkNKhEQBio0DDvghrGQhgF_qffwavgApVOQLkdk

Вітаємо з Днем довкілля і закликаємо всіх друзів природи присвятити його свідомій турботі про зелене середовище, адже кожен небайдужий вчинок — це запорука майбутнього!

ПАМ’ЯТКА щодо дбайливого ставлення до природного багатства

1. Кожний зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

2. Найкраща квітка та, яка квітує там, де зросла. Не знищуй її!

3. Гриби, отруйні для людини, для лісових мешканців – ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший, в ньому краще й вище ростуть дерева. Не знищуй неїстівних грибів!

4. Не галасуй у весняному лісі, не вмикай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка, які вона насиджувала, захолонуть і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голоси лісу!

5. Якщо ти знайшов гніздечко – не чіпай його, бо пташка може залишити гніздо, навіть якщо там відкладено кілька яєць. Поспостерігай за гніздом потайки, і ти помітиш багато цікавого.

6. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові барвисті квіти і нікому не завдають шкоди.

7. Найчистіша і найсмачніша вода – джерельна. Подивись, як схиляються над джерелом трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від пересихання, захищають від бурі. Не скаламуть джерело! Охороняй його чистоту! Чиста вода — велике багатство.

8. Ти хочеш принести додому лісові квіти? Зривай їх тільки тоді, коли зберешся йти додому, і пам’ятай: скромний, невеличкий букет – ознака гарного смаку й свідомості людини, бережливості й доброти. А про що свідчить оберемок лісових квітів?

9. Щоб знищити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити його – роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев, кущів!

10. Рана на рослині – рана на живому. Якщо ти набираєш букет лісових суниць, знай: скільки гілочок у букеті – на стількох рослинах залишилися рани, і всі вони довго хворітимуть, а багато з них загинуть.

11. Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Байдужість, що призвела до пожежі – злочин і перед природою, і перед людьми. Простеж, щоб у лісі не залишилося навіть іскри від багаття.

12. Покинута консервна банка, скло можуть поранити лісового звіра і призвести до його загибелі. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі. Не залишай після себе сміття в лісі! Нехай твоє місце відпочинку буде чистим. Рештки їжі залиш для пташок на сухих гілках, для звірів – на пеньку, для комах – на землі.

09.04.2021

Здоров’я – джерело життя

«Доброго здоров’я!» – так вітаються старенькі люди. А коли прощаються кажуть: «Бувайте здорові!», тобто бажають здоров’я. А ви замислювалися скільки змісту закладено у цих словах?
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Що ж таке життя?

Життя – це виклик. Прийми його!

Життя – обов’язок. Виконай його!

Життя – це випробування. Долай їх, не впадаючи у відчай!

Життя – це можливість. Скористайся нею!

Життя – таємниця. Пізнай її!

Життя – це надбання. Борони його!

Життя – це багатство. Не розтринькай його!

Життя – це краса. Захопися нею!

Життя – це пісня. Доспівай її до кінця!

Життя – це любов. Насолодися нею сповна!

Життя – це мрія. Здійсни її!

Життя таке чудове – не змарнуй його!

Це – твоє і моє життя!

Напишіть асоціації, які виникають в даний момент на слова «Моє життя……»

Третя вправа «Символ життя»

Позитивні та негативні фактори впливу на життя впливу на життя

Перегляньте відео

Шляхом Перемоги: визволення Вінниччини та України(1944-1945 рр.)

Визволення Вінниччини відбувалось у два етапи і тривало 99 днів. Під час першого етапу (в період проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції) військами 1-го Українського фронту в кінці грудня 1943 р. – у першій половині січня 1944 р. від гітлерівців були очищені північно-східні райони області, зокрема, Козятинський, Погребищенський та інші райони.

На початку березня 1944 р. розпочались Проскурівсько-Чернівецька та Умансько-Ботошанська наступальні операції, які стали основним і завершальним етапом визволення Вінницької області від нацистських окупантів. У важких умовах весняного бездоріжжя та водопілля війська 1-го і 2-го Українських фронтів пройшли з боями сотні кілометрів, очищаючи від ворога подільську землю.

У визволенні області брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії, а це майже півмільйона радянських воїнів. Пліч-о-пліч з ними проливали кров у визвольних боях бійці і командири 1-ї Чехословацької бригади під командуванням майбутнього Героя Радянського Союзу Людвіг Свободи. Безпосередньо Вінницю звільняла 38-ма армія під командуванням генерал-полковника Кирила Москаленка, плащ і документи якого представлені в експозиції. До уваги відвідувачів особисті речі почесного громадянина міста Вінниця, генерал-майора Павла Арабея — командира 241-ої стрілецької дивізії, яка в складі 38-ої армії брала участь у звільненні обласного центру від фашистських загарбників.

Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу за визволення Козятина нагороджений командир танкової бригади Іван Бойко, уродженець с. Жорнище Іллінецького району. Пройшов шлях від заступника командира танкового батальйону до командира танкової бригади. За успішне командування і героїзм, проявлений під час форсування річок Дністер і Прут та в боях за м. Чернівці, гвардії підполковник Іван Бойко нагороджений другою Зіркою Героя Радянського Союзу.

11 військовим частинам було присвоєно почесні звання "Вінницьких", 4 — "Жмеринських", 4 — "Вапнярських". У боях за визволення області тисячі радянських воїнів проявили справжній героїзм і відвагу: 125 бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, сотні воїнів нагороджено орденами і медалями. Великий вклад у перемогу над фашистськими загарбниками внесли наші земляки: 123 вінничан удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 34 вінничани — повні кавалери ордена Слави.

Звільнена від німецько-фашистських загарбників Вінницька область лежала в руїнах. Промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. З 579 підприємств області зруйновані 376. Але, незважаючи на втрати, жителі області енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства. Трудовий подвиг працівників тилу був таким же яскравим, як і ратний подвиг тих, хто воював на фронтах. За успіхи у праці в роки війни нагороджено медалями та орденами понад 47000 уродженців області, Ісаак Зальцман та Олена Чухнюк удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці.

У перебігу Карпатсько–Ужгородської операції видбулося визволення від фашистської окупації території України. 28 жовтня 1944 р. українська земля була повністю звільнена від німецько-фашистських військ. У русі Опору на території країн Західної Європи брали участь вінничани: Герой Радянського Союзу- Василь Порик, Семен Яловий, Григорій Томченко, Микола Буянов та інші.

Перегляньте відео...

https://www.youtube.com/watch?v=6jjfoDvUMWk

Пам'ятаймо!!!

Через поширення коронавірусної інфекції та збільшення кількості хворих на
#COVID-19, епідеміологічна ситуація в Україні наразі нестабільна. Відповідно, й процес навчання у всіх регіонах нашої країни теж є різним: одні школярі навчаються очно, другі – онлайн, інші – за змішаною формою навчання. Однак, якщо діти на канікулах, то це не означає, що вони повинні ввесь час сидіти вдома, у замкнутому приміщенні 24\7. Дорослим слід пам'ятати, що школярі мають дихати свіжим повітрям та часто гуляти на вулиці.

«Правила безпеки для дітей під час весняних канікул».

Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціальних установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні виконувати чіткі правила безпеки.

Правила для дітей щодо запобігання інфікування на COVID-19, ГРВІ та інші вірусні захворювання.

Школярам рекомендується:

- уникати великого скупчення людей та близького контакту з тими, хто має кашель;
- часто мити руки з милом, дезінфікувати їх; не торкатись обличчя брудними руками та використовувати медичні маски;
- постійно провітрювати приміщення та дотримуватися постільного режиму;
- не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;
- не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, які не рекомендовані лікарем.
- проводити достатню кількість часу на свіжому повітрі (молодшим школярам варто бути на повітрі не менше ніж 2-2,5 години, старшим – годину-півтори).

Щоб під час весняних канікул прогулянки на повітрі були безпечними, учням потрібно знати правила дорожнього руху та обов'язково їх дотримуватись:

- по тротуарах і пішохідних доріжках варто рухатись дотримуючись правого боку;
- переходити проїжджу частину варто тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
- у місцях з регульованими рухами, слід керуватися сигналами регулювальника чи світлофора;
- чекати на транспортний засіб тільки на зупинках, тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
- категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, а також перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих;
- по проїзній частині дороги на велосипеді можна рухатись тільки дітям, які досягли 16-ти років; заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках.

Правила щодо запобігання правопорушень та насильства над дітьми під час весняних канікул.

Школярам заборонено:

- розмовляти чи вступати в контакт із незнайомцями, особливо – не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками поліції. Слід одразу кликати на допомогу дорослих й швидко йти до людей.
- підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу.
- перебувати без супроводу дорослих на вулиці. Дітям до 10-ти років – до 20:00, дітям до 14-ти років – до 21:00, до 18-ти років – до 22:00.
- відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів.
- перебувати з тими, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми.
- заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми;
- вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень.

Правила для дітей щодо запобігання нещасних випадків, травмування, отруєння під час весняних канікул.

Категорично заборонено:

- перебувати біля водойм без супроводу дорослих;
-ивживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
- брати в руки, нюхати, їсти незнайомі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
- підходити до обірваних, обвислих проводів або проводів, що стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – ці проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;
- спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
- перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель;
- вступати у контакт з незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин.

Досить часто під час канікул через свою необачність та незнання правил пожежної безпеки, діти можуть наразити на небезпеку не тільки себе, а й інших.

Правила пожежної безпеки для школярів під час весняних канікул:

- заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу;
- користуватися газовою плитою вдома слід тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання і лише під наглядом дорослих;
- не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом.
- під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
- у разі пожежної небезпеки: наявності вогню, іскріння, диму – потрібно негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу.
ДОТИМУЙМОСЯ ВСІХ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ, ДІТИ!
БУДЬМО ЗДОРОВИМИ!!!

Година спілкування

Масляна 2021:
дата початку, історія свята та як прийнято відзначати

Масляна, або Колодій – широко відоме з давніх-давен свято. Асоціюється воно із завершенням холодів і настанням тепла.

Свято не має сталої дати відзначання. Вона змінюється, залежно від початку Великого посту. Так, Масляна розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня.

Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує

15 березня, то перший день Масляної припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масляний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.

Масляна: історія свята

Масляниця – давнє східнослов'янське свято, яке знаменує собою кінець зими і швидкий прихід весни. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила. Свято й дотепер зберігає в собі багато язичницьких обрядів і древніх традицій.

Це – чи не єдине нехристиянське свято, яке вписане до православного календаря. Хоча спочатку церква була проти таких гулянь і намагалася заборонити відзначання чужого для православ'я свята. Але викорінити стародавні традиції не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниці не припадала на Великий піст.
У православному календарі Масниця називається Сирною седмицею, а весь тиждень прийнято присвячувати підготовці до Великого посту. Так, у цей період уже не можна їсти м'ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.

Традиції святкування Масляної

Масляна – одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят. Воно має свій особливий, неповторний колорит і супроводжується народними гуляннями, катанням на санчатах, спалюванням опудала зими, що минає, та зустріччю весни.

На свято прийнято робити опудало Масляниці. Це велика лялька з соломи, яку вдягають у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. За традицією, наприкінці масничного тижня його спалювали як уособлення зими, прагнучи таким чином розбудити весняну природу й розтопити лід.

Масляний тиждень у давнину ще називали Бабським або Колодієм. Упродовж нього чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати

На останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. Хлопцям, які не зіграли весілля до Великого посту, як осуду чіпляли до поясу або до руки немаленьку колодку, яку можна було зняти лише за могорич або викуп. У такий спосіб молодим чоловікам нагадували про створення сім'ї. А, вже після закінчення посту, колодка мінялася у нареченої на писанки.

Головна страва Масляної – млинці. Вони вважаються символом сонця, тому саме млинці є одним із основних атрибутів свята. Впродовж масничного тижня кожна господиня намагається хоча б раз спекти млинці і пригостити ними своїх рідних і друзів.

Млинці випікають із пшеничного, кукурудзяного, житнього або вівсяного борошна. Присмачують їх найчастіше маслом, сметаною, медом, фруктами, сиром, ікрою. Перший млинець прийнято віддати бідній людині, щоб вона згадала всіх покійних родичів.

Прикмети та повір’я на Масляницю

У народі вважається, що святкувати Масляну потрібно багато і весело.

Чим більше на Масницю спечуть млинців, тим багатшим буде дім. Якщо ж господиня спече мало млинців, то не буде врожаю.

Якщо млинці виходять дуже тонкими, товстими або безформними – до проблем і невдач.

Якщо млинець пристав до сковорідки, то в найближчий рік дівчині заміжжя не бачити.

Перший спечений дівчиною млинець рівний і золотий – до щасливого й швидкого заміжжя.

Якщо на Масляну прийшли несподівані гості, то вони принесуть у дім щастя та удачу.

Мороз на Масляну – до теплого літа і гарного врожаю.

Якщо перед Масляною вдарили морози – літо буде холодним і дощовим.

Година спілкування

Йде світом Святий Миколай,

ти добром його стрічай!

Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. Святий – заступник простого люду, захисник дітей. Миколай скоропомічний – опікується подорожуючими та моряками.

Народився Миколай між 270 та 286 роками у Малій Азії в родині заможних людей. У дитинстві вирішив присвятити життя богослужінню. Рано став священиком. Спадок батьків до останньої монети Миколай роздарував біднякам. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, сам шукав бідних, аби допомогти. Багато років служив єпископом у Мирах Лікійських (сучасна Анталія у Туреччині). Тому Миколай іще – Мир Лікійський.

Під час гоніння християн,на початку ІV століття, був ув’язнений за віру. Помер, імовірно, у віці 65-70 років.

1. Як насправді виглядав Миколай

Учені, розкривши могилу Миколая Лікійського, провели ряд досліджень. Було створено приблизну модель обличчя та встановлено інші зовнішні риси померлого. Миколай мав приблизно 167 см зросту. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. Антропологи припускають, що Миколай Лікійський не вживав м’ясної їжі.

Миколай одягався просто і без прикрас. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його обличчя випромінювало незвичайне світло, подібно до обличчя Мойсея.

«Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці – його катували на дибі», – розповів професор Луїджі Мартіно. Він проводив досліди над тілом святого. Зміни також викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько 20 років).

2. Найвідоміший у Європі святий

Мощі Миколая виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважають однаково й католики, й протестанти. Миколая люблять діти Колумбії, Німеччини та України.

Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса. Саме на основі його древнього образу з’явились ці казкові персонажі.

В Україні Святого Миколая здавна вважають опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: «Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:«Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!».

Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

3. Як ходив по українських землях

Традиція дарувати подарунки дітям на свято Миколая розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна.

Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Іванові Франку належить віршований переказ легенди «Чудо з утопленим хлопцем» та одноактова п’єса «Суд святого Николая». У ній постали традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків.

4. Легенда «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало. Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.

Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.

Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.

А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.

Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.

А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.

Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.

Тепер можна поставити дітям декілька запитань:

Які позитивні риси Миколая перелічені в легенді?
Як саме Миколай допомагав людям?
Чи знаєте ви, у які дні святкують День Миколая Чудотворця? (народ святкує Миколая взимку – 19 грудня та весною – 22 травня).

Хто швидше?

5. «Джерело мудрості»

Давайте, діти, доведемо, що ми виховані та чемні. Я буду говорити речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – то мовчіть.

§ Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

§ Хто із вас таких хороших, на каток іде в галошах?

§ Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?

§ Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?

§ Хто із вас , скажіть лишень, на зарядці день у день?

§ Хто найбільш із вас зумів мамі й тату помогти?

§ Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?

ЗАГАДКИ

1. Без пензля, без олівця хто малює без кінця (Мороз).

2. На морозі міцна та гостра, а на сонці плаче (Бурулька).

3 . Узимку під ногами лежить, а влітку не знайдеш (Сніг).

4. Що за гість прийшов до нас і тепла уже нема (Мороз).

5. У воді родиться, а води боїться (Лід, крига).

6. Біла морква взимку росте (Бурулька).

7. Влітку відпочивають, взимку дітей катають (Санчата).

8. Скатертина біла всю землю накрила (Сніг).

9. У вогні не горить, у воді не тоне (Лід).

10. Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори (Лижі).

11. Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені (Мороз).

12. Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, — коли це буває?(Узимку).

13. Узимку, та влітку одним кольором (Ялинка).

14. І дорослі, і малі, подарунки від нього ждуть ( Святий Миколай).

15. Біла зірка з неба впала на долоню і пропала ( Сніжинка).

6. Вікторина

Вікторина допоможе закріпити знання учнів, отримані під час виховної години.

1. У які дні шанують Миколая? (19 грудня та 22 травня)
2. Чи існував насправді Миколай Чудотворець? (так)
3. Чим прославився Миколай за життя? (допомагав бідним, сиротам, робив гарні вчинки)
4. Які традиції щодо святкування Дня Миколая ви запам'ятали?
5. Яким дітям святий Миколай дарує солодощі? (слухняним)
6. Де Миколай залишає подарунки дітям? (під подушкою, у взутті, у панчохах, біля дверей)
7. Що дарує Чудотворець дітям, які протягом року не слухали своїх батьків? (різки та каміння замість подарунку)
8. Коли католики святкують День святого Миколая? (6 грудня)

Ця виховна година розвиває ерудицію дітей. У легкій ігровій формі учні вивчають історію свята та його традиції, а ще вчаться розуміти цінність гарних вчинків у становленні особистості.

Діти, яким ви уявляєте святого Миколая?

Напишіть лист Миколаю з побажаннями для своєї родини!

Година спілкування

Мета : вміти пояснювати поняття «толерантність»; розповідати про значення толерантності в житті людей та в демократичному суспільстві; засвоїти звички толерантної поведінки.

Актуальність теми: сьогодні гостро постає питання про нехтування учнями та молоддю загальнолюдськими цінностями, порушення особистих прав людини, нетолерантне ставлення дітей одне до одного. Сьогодні дуже важливо зрозуміти необхідність толерантності в суспільстві. Трагічні приклади історії показують нагальну потребу в злагоді, добросусідстві, поваги до інших людей, їхніх думок.

Вступне слово вчителя

- Сьогодні наша розмова присвячена толерантності. 16 листопада Міжнародний день толерантності. Не всім, може бути, знайоме це слово. І, на перший погляд, звучить воно абсолютно незрозуміло. Але сенс, який воно несе, дуже важливий для існування і розвитку людського суспільства. Сучасна культурна людина - це не тільки освічена людина, але людина, що володіє почуттям самоповаги, яку шанують оточуючі. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи, суспільства в цілому.

- Що на вашу думку означає слово толерантність?

Толерантність - це повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності.

- Як це слово визначається на різних мовах земної кулі?

Визначення слова толерантність різними мовами земної кулі звучить по-різному:

в іспанській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї або думки;

у французькій мові - відношення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;

у англійській мові - готовність бути терпимим, поблажливим;

у китайській мові - бути великодушним по відношенню до інших ;

в арабській мові - прощення, поблажливість, м'якість, милосердя, співчуття, прихильність, терпіння, прихильність до інших;

в українській мові - здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось).

-Яке з визначень вам імпонує найбільше? (Відповіді).

-Чому, на ваш погляд, в різних країнах визначення різні? (Відповіді).

-А що ж об'єднує ці визначення? (Відповіді).

-Чому так актуальна толерантність в даний час? (Відповіді)

ІІ Основна частина

- Слово толерантність я зобразила у вигляді сонця. Давайте, зобразимо ваші відповіді у вигляді промінчиків. (Учасники висловлюють свої думки).

Толерантність - це…

- прощення

- повага до прав інших людей

- співробітництво, дух партнерства

- сприйняття інших такими, якими вони є

- повага до людської гідності

- милосердя

- співчуття

- терпимість до думок, віросповідань, поведінки інших людей

- допомога у якійсь справі

- розуміння та повага до своєї другої половинки.

«Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини», - сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть тебе відсталим або занадто «крутим», Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми. Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей. Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших.

Протилежне поняття до толерантності – інтолерантність. Поділ людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму здійснює як толерантні, так й інтолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забезпечити успіх у спілкуванні.
Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших.
Толерантна людина не ділить світ на дві частини – чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїм» та «чужим», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

- А тепер вам потрібно розподілити слова в II колонки, де в I - колонці - риси, притаманні толерантній особистості, у II - риси, притаманні інтолерантній особистості:

Терпіння, почуття гумору, нерозуміння, повага думки інших, ігнорування, егоїзм, доброзичливість, вміння володіти собою, нетерпимість, вираз зневаги, дратівливість, уміння слухати співрозмовника, байдужість, цинізм, розуміння і прийняття, чуйність, допитливість, гуманізм, невмотивована агресивність.

Вправа « Асоціативний ряд»
Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На екран висвітлюється слово толерантність, учні по черзі називають рису характеру).

Т – товариський

О – об’єктивний, особливий, оригінальний

Л – лояльний, лагідний

Е – енергійний, елегантний

Р – розсудливий, рівний

Н - надійний, найдорожчий

Т – терплячий

Н – незалежний, найдорожчий

І – інтелігентний, ідейний

С – співчутливий

Т – тактовний

Притча «Все залежить від тебе»

Колись давно в древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий Мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов із підданими про свій розум… Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшла та звістка й до нашого Мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось ченця найрозумнішою людиною в світі?!

Запросив вельможа мудреця до себе в палац, вирішивши обдурити його: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною и запитаю, що в мене в руках — живе, чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе —я роздушу метелика, а якщо скаже мертве — випущу його. .».

І ось настав день зустрічі. В розкішному залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика й з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, до залу ввійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло посміхаючись, Мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках — живе, чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде вата взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки..

Обговорення притчі та заняття

Вправа «Як проявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуацію, дайте свій варіант відповіді й поясніть його.
Ситуація1.
Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається.
Ситуація 2.

Юрко постійно виявляє неповагу, брутальний щодо своїх однокласників. Що робити?

Вправа-рольова гра
Завдання:

1) розкажіть якийсь випадок із свого життя, коли ви навмисне завдали комусь болю (психологічного). Як би ви зараз виправили свій вчинок, подивившись на ситуацію з іншого боку.

2) розкажіть якийсь випадок із свого життя, коли вас дуже образили. Чим закінчилась ця історія. Зробіть висновок у цій ситуації та можливі шляхи, які б не призвели б до цього прикрого випадку.

Розповідь-притча "Лебеді"

Чи багато знаємо про лебедів? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь. А чи знаєте, що лебідь вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з лебедів буває в цій ролі. Якщо один з лебедів захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.
Ви чули, як кричать лебеді, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

Вчитель підводить дітей до думки – узагальнення: життя лебедів– це метафора стосунків в сім’ї, колективі.
Питання дітям:

1. Чи часто нас, якщо ми « летимо попереду» підтримують?

2. Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і « відстаємо»? Для того, щоб була можливість « летіти» вперед, важливо мати надійний « тил».

3. Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

4. Чи « спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:(на екран проектуються)

1. Бути завжди уважним.

2. Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

3. Бути гуманним і милосердним.

4. Не ображати співбесідника.

Класний керівник Отже, бути толерантною людиною значить поважати людей.

А чи можна вас вважати володарем цієї якості? Відповісти на це питання нам допоможе відділ досліджень.

Виконання тесту « Чи проявляєте ви толерантність?»

Тест «Чи толерантна я людина?»

(Вибери ту відповідь, яку ти вважаєш вірною)

1. Для того, щоб не було війни.

а) нічого не можливо зробити, тому що війни будуть завжди

б) треба зрозуміти, з якої причини вони відбуваються

2. В ліцеї розповідають про героїв, які проявили толерантність.

а) тобі це не цікаво

б) ти бажаєш більше дізнатись про них

3. Ти протистоїш насильству.

а) насильством

б) приєднуєшся до інших людей, щоб сказати «Ні»

4. Тебе зрадив товариш.

а) ти йому помстишся

б) ти будеш намагатися налагодити з ним відносини

5. Коли говорять про дітей, що постраждали від війни.

а) ти почув і забув

б) співчуваєш і хотів би чимось допомогти

6. Ти не згоден з кимсь.

а) ти не даси йому договорити

б) ти його дослухаєш

7. На уроці ти вже відповідав

а) ти хочеш відповідати ще

б) ти даси змогу відповідати іншим

8. Тобі пропонують листуватися з іноземцями

а) тобі це не цікаво, ти не хочеш ділитися з ними своїми мріями, своїми думками

б) тобі цікаво з ними листуватися, пізнавати про їх життя, їх мрії, ділитися своїми мріями

Якщо в тебе майже одні «б».

Ти проявляєш високу толерантність. Ти в майбутньому будеш громадянином мира, відповідальним, активним провідником миру у всьому світі. Розкажи друзям, як тобі це вдається.

Якщо в тебе від 3 до 7 «б».

Ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся завжди нав’язати свої ідеї. Але ти допитливий, в тебе добра уява. Використовуй ці якості для боротьби з нетерпимістю.

Якщо в тебе менше ніж 3 «б».

Ти зовсім не толерантний. Якби ти був більшим оптимістом і тобі би подобалось вести дискусії, ти би став більш щасливим. Намагайся прикладати для цього більше зусиль.

Игра «Клубочек»

Для этого вот клубочек и каждый пусть возьмет в руки и предложит свой путь к объединению. Что нужно сделать. Чтобы нас ничто не разделяло. А только сближало. ВОТ МЫ ВСЕ И СТАЛИ СВЯЗАНЫ ОДНОЙ НИТЬ

Заключне завдання "Дерево толерантності"

- Візьміть кожен по листочку і напишіть на них, що, по-вашому, треба зробити, щоб школа стала простором толерантності, тобто, щоб відносини в ній стали якомога більш толерантними. (Учні на листочках паперу у формі листочка якогось дерева пишуть, що треба зробити, щоб школа стала "Простором толерантності", листочки наклеюються на символічний малюнок дерева без листя, він вивішується у класі.)

- Наприкінці мені хочеться сказати, що клас - це маленька родина. І хочеться, щоб в цій родині завжди панували доброта, повага, взаєморозуміння, не було б ні лайки, ні сварок

Вправа «Бартер»

Учні по черзі роблять висновки, про те, чи знадобляться навички толерантної поведінки їм в житті.

Вчитель: У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру і демократії. Наш український народ неодноразово виявляв свою терпимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із проблемних ситуацій. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно виховувати в себе з дитинства. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.

«Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості»

Г. Гвіччардіні – італійський історик

Джерело-https://naurok.com.ua/vihovna-godina-tolerantnist-u-suchasnomu-sviti-53857.html

Блог учителя української мови та літератури Мостовик Діани Василівни

Страницы

Години спілкування

Міжнародний день захисту дітей: чого ви не знали про свято

Історія виникнення свята

Символіка свята

Цікаві факти про свято

Святкові дзвони Великодня

Історія свята

19.04.2021

16.04.2021

09.04.2021

Здоров’я – джерело життя

Шляхом Перемоги: визволення Вінниччини та України(1944-1945 рр.)

Масляна 2021:
дата початку, історія свята та як прийнято відзначати

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Страницы

Години спілкування

Міжнародний день захисту дітей: чого ви не знали про свято

Історія виникнення свята

Символіка свята

Цікаві факти про свято

Святкові дзвони Великодня

Історія свята

19.04.2021

16.04.2021

09.04.2021

Здоров’я – джерело життя

Шляхом Перемоги: визволення Вінниччини та України(1944-1945 рр.)

Масляна 2021:дата початку, історія свята та як прийнято відзначати

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Масляна 2021:
дата початку, історія свята та як прийнято відзначати