Українська література 5-Є

Завдання  на 07.05.2021 


Тема. М. Вінграновський, «Сіроманець». Гармонія людини й природи. Гуманізм повісті.
"Так треба жити, щоб нікому зла не чинити", - каже народне прислів'я. І дійсно так, кожна рослинка, тваринка потребує захисту людини.
А чи доводилося вам, діти,  рятувати пташку, тваринку?
 Отже, переходимо до розгляду твору «Сіроманець»: Чи має значення заголовок у художньому творі? Яке? 
- А чому не вовк, а Сіроманець? Яка різниця між цими словами, на ваш погляд? (це слово – «добріше», воно з казки).
       Чого можна очікувати від твору з такою назвою? 

1.     Робота  з твором
Скласти асоціативний кущ до слова «вовк»:    

       Такий вовк живе в дикій природі. А чи таким він зображений у творі письменником? (Ні, він Сіроманець, Сіроманчик, …).
       Чому ж так? Що сталося з ним? 
Колись цей вовк був сильним і дужим ватажком зграї. А тепер він «найстаріший вовк у світі»; сліпий і слабкий. Та саме зараз, коли Сіроманець став самотнім і беззахисним, на нього чатує Василь Чепіжний з рушницею: хоче його вбити. Дивом рятується звір, збиваючи чоловіка своїми старими грудьми у воду…
Цього разу він втік. Але небезпека так і ходить назирці за Сіроманцем: його висліджують, для нього копають ями…
А в селі живе 12-літній хлопчик Сашко, і його небайдуже серце хвилюється, співпереживає: тільки б не впіймали Сіроманця! Тільки б він лишився живим!
Читаємо уважно уривки та даємо відповіді на поставленні запитання!!!
2.     Читання уривка 
(«Перша зустріч Сашка з Сіроманцем»)
Того дня до школи Сашко не пішов. Він повернувся до лісу, пригарбав листям портфель, щоб не носитися, подивився на срібне павутиння на сучках, на павучків, заліз рукою у низеньке порожнє чиєсь гніздечко, пошарудів у гніздечку опалим листям і — куди б це його піти? — подався до яру.
У яру нічого не росло — боялося весняних вод: з полів саме цим яром летіла весняна вода і могла забрати не те що деревину або кущ, а навіть і п'ятеро вертольотів, коли б вони їй стали на дорозі. Тому яр порожнів і влітку, і восени. Дріботіли по ньому вівці та кози, скубли під молочаєм присихлу траву та боялися Сіроманця.
У яру пахло овечим та козячим духом, хоч їх самих давно вже перегнали в інші, ситіші місця. Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок. Сашко приліг на молочай і заплющив очі. «Де він є, отой Сіроманець? — думав собі Сашко.— Взяв би та й утік десь в інші краї чи гори, де вовків люблять. Аби я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцю і про Василя Чепіжного, як він ночами краде у полі солому на мотоциклі: під'їде до скирти, нав'яже на дріт в'язку соломи, прив'яже до мотоцикла ззаду і тягне, і ніхто не ганяється за Чепіжним на вертольоті! Ніхто! Ні за ним і ні за такими, як Побігайло!»
Вечоріло. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром до лісу, і в такому повітрі над Сашком летіла чи то сорока, чи інший хтось. Сашко поплентався до лісу по портфель. Поминув сосняк, пішов дубиною; в дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму. Ще по дорозі провів рукою по ліщині, намацав горішок, кинув на зуби: горішок сухо стрельнув під зубами; гойднувся листок на березі, наче подумав, падати йому сьогодні чи почекати краще до завтра.
Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти? А може, воно звір який та ще вкусить? — завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну».
За дубом стояло теля. Відбилося, мабуть, заблудило, не знає куди іти.
— Що, дурнесеньке, страшно?! І їсти хочеш? Ото не треба блудити,— Сашко підійшов до теляти, хотів було почухати за вухом, але рука завмерла: перед Сашком стояв вовк. Сіроманець. Сашко задерев'янів. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця.
Вовк потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.
— Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, — сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом.
Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»
— А за тобою ж погналися по степах на вертольоті — даром бензин палять! — засміявся Сашко.— А ти ось тут, біля мене! Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?
Ліс поночів на очах, і де того портфеля шукати, коли темно? Сашко повзав від дуба до дуба, перегрібав листя — нема. Вовк і собі зачав нюхати під дубами, попирхав у листі неподалік і тихо вискнув: портфель!
Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковтнув навіть не пожувавши.
— Я тобі завтра ще принесу,— сказав йому Сашко,— завтра у мене неділя, увесь день — наш! Але ти мені дивись: з лісу не виглядай. Чепіжний думає, що ти втік з нашого лісу, нехай так думає...
Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру...

       Ви познайомилися з Сашком. Яким він вам уявився?
       Який його світ?
характеристика Сашка
     
3.   Читання уривка 

Сашко задихався і заморився — більше години вони бігли з Сіроманцем лісом до глинищ. Ті глинища були покинуті у яру давно. Ніхто не навідувався до них роками. Ще після війни люди возили звідти глину на хати: світло-жовту, червону, брали й білу. Але то було давно. Тепер глинища позаростали шипшиною, глодом, усім колючим, що тільки росло на світі. Туди і привів Сашко Сіроманця.
— Будеш отут жити. Тут тебе ніякий Чепіжний не знайде.
З глиняних глибоких нір дихало вогкістю і пусткою. Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її тро¬хи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам:
— Тепло і тихо, і на голову не буде капати.
Сіроманець заліз і собі, обнюхав стіни, сів поруч з Сашком.
— Поки поживеш тут. А далі будемо думати. Треба, щоб минув якийсь час. Потроху-потроху я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас додому. Чого ти сам будеш тинятися? Зграю твою перебили, лишився ти сам, справді, як вовк,— будеш жити у нас. На харчі я тобі зароблю, сяду на все літо на трактор — от тобі і харчі, ще й лишиться! Не треба, Сіроманцю, лише падати духом. А житимеш у нас — Чепіжний тебе пальцем не торкне.
Вовк слухав, поклавши морду на лапи, заплющив очі, задрімав.
Прочитавши уривок,дати відповіді на запитання
       Якими вчинками здивував вас хлопчик?
       Що б ви доповнили до його характеристики? 
       Як назвемо цей уривок?
4. Читання уривка 
Сіроманця повезли до кузні. Дядько Василь відчинив двері і сказав:
— Отут перележить, коли не хотів у лісі.
Вони поклали Сіроманця на драбину і віднесли в кузню.
Падав тихий впокоєний сніг, на горбі темнів ліс. За хатою плакав Сашко. Зімлілий вовк лежав у кузні на драбині біля горна. Зі стелі крізь старі щілини на нього сіявся іній. Вовк розкрив рота під іній, і йому стало легше дихати.
«Ну і ну,— сказав собі вовк.— Дожився».
Прочитавши уривок,дати відповіді на запитання
       Зверніть увагу на речення «Падав тихий впокоєний сніг, на горбі темнів ліс. За хатою плакав Сашко».
       Чому ліс темнів?
       Чому сніг тихий, впокоєний?
       Чому Сашко плакав?
       Як назвемо уривок?
5.     Читання уривка 
Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері, пішов подвір'ям до груші: на груші на сучку висів садовий ніж — тато забув його, коли восени підрізав пагілля. Сашко зняв ножа, пригнувся під вікнами, щоб тато з мамою чого доброго не помітили, і вибіг на вулицю.
Повалило снігом, потонули в ньому хати і дерева, невидима собачня потягнула свої зморені голоси по своїх домівках. Сашко прямував до кузні. Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу.
Біля кузні оглянувся на білий глухий світ, прислухався, засунув шапку у кишеню,— щоб не злітала з голови та щоб лишній раз по неї не нагинатися,— і підійшов до дверей. На дверях висів не замок, а замчище — так постарався Чепіжний.
Вовк розплющив очі і заводив носом.
— Сіроманцю, це я, Сашко! — почулося вовкові з того боку дверей.— Замок, горе моє! Попались...
Сашко обійшов кузню — ні вікна, ні віконця. На причілку кузні ріс берест: обліплений снігом, берест злився з усім білим навколишшям, і Сашко відразу його не помітив. Берест ще дуже давно поклав на плоский дах кузні своє гілля, і так вони разом з кузнею доживали віку.
Сашко скинув на сніг кожушину, хукнув у долоні, ще раз оглянувся, поліз на берест. Лізти не давали татові валянки, чіплялись за гілки, не згинались у колінах. Тоді Сашко махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг, поліз босий. Лізти було невисоко, і нараз він опустився на засніжений дах кузні. Руками, ногами розгорнув сніг, колупнув ножем інтернітину.
На вовка зі стелі посипало снігом, вовк завовтузився, зітхнув і затих.
Сашко працював, і вже за кілька хвилин на нього зсередини кузні глянула темінь.
— Готово! — прошепотів він у темінь.— Плигаю! Сашко бухнувся біля голови Сіроманця.
— Де ти тут? Нічого не бачу, хоч око виколи!
— «Хох!» — сказав вовк.
Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию.
— А ти думав як? Ти думав, що тобі кінець, Сіроманчику, ну скажи, думав? Не кінець, давай сюди лапи!
Захрумкотіло під ножем мерзле мотузяччя, тріснув під ножем брезентовий пояс, яким Сіроманець був прив'язаний за горло до драбини, і вовк звівся на замлілі лапи.
— Ти, головне, не бійся. Як тільки завтра відчинять двері — кидайся прожогом, напролом. Бо витягти тебе через оцю діру в стелі я не можу... Найголовніше — кидайся і лети скільки сили, щодуху до лісу... Прощай, вовчику, я пішов, бо Чепіжний, він такий, може сюди прийти і серед ночі, подивитися, як тут і що... Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду. Прощай!
Сашко ще раз обійняв Сіроманця, той лизнув Сашкові руку, щоку...
Відповіді на запитання
       Чи легко було Сашкові зважитися на порятунок друга?
       Чому він вчинив саме так?
       Якими рисами характеру хлопчика ви захоплюєтесь?
Доповнимо схему характеристики образу Сашка (надійність, сила волі, сміливість, вірність другу).

Спробуйте усно підсумувати прочитане
– Що ж змусило малого Сашка протестувати проти вчинків дорослих людей?
   (байдужість, бездушність, жорстокість, зло).
       Які б ви назвали риси характеру хлопчика насамперед? (милосердя, любов до всього живого).
       Як ви думаєте, а чому немічного звіра захищає саме дитина, а не доросла людина? (мабуть, діти мають вразливіше серце і чистішу душу, гостріше відчувають біль скривжених).
       Що таке гармонія? Чи можуть жити в гармонії людина і природа?
       То чому ж повість називається «Сіроманець»? 
       Чи схожий цей твір на казку? Якщо так, то чим?

Так, діти, автор і сам називає свій твір казкою. А з давніх-давен у казках змагалися богатирі зі зміями, правда билася з неправдою, але все ж таки добро перемагало зло. Тож привчаймо себе змалку творити добро, чути травинку, пташку, звірка й деревце і ніколи не робити їм боляче!


Виконуємо тест (дійсний до 22.00 год. )
Дякую за співпрацю!

Завдання  на 05.05.2021
Тема.  Повість « Сіроманець».
Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи 

Ця казка на білих лапах
Іде уночі по дорозі,
І місяць тече по хатах,
І в казки на віях сльози.
 
Микола Вінграновський
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1.Усно .Інтерактивна гра «Я вважаю...»
•   Який цей єдиний світ у твоєму розумінні?
•   Які твердження вважаєш найправдивішими?
     -    людина — підкорювач і завойовник природи;
-         людина - рівновелика природі,
-          людина — частина природи,
-          люди­на — дитя природи;
-          людина — дослідник і відкривач природи?
   -  Що означає: жити в гармонії з природою?
   - Чи погоджуєшся з тим, що, приручивши тварину, треба нести за неї відповідальність?
 - Чи справив твір на тебе враження? Чому?
 - Хто є автором прочитаної повісті? ( М.С. Вінграновський)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
У доробку М.Вінграновського є й низка високо­художніх повістей - «Сіроманець», «Первінка», «У глибині дощів», оповідань про дітей, прозових творів, присвячених сьогоденню, творів історич­них - передусім роман «Наливайко». Прикмет­ними ознаками прози Миколи Вінграновського є поетичність, емоційність, асоціативність.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми розглянемо повість «Сіроманець», навчимося її аналізувати.
ІІІ. Опрацювання та засвоєння навчального матеріалу
1. Пригадайте теоретичні відомості (запишіть у зошит)
- Що таке оповідання? ( Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету).
- Що таке повість? (Прозовий жанр описово - оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя).
2. Дочитати повість за підручником стор. 227-245 або дослухати другу частину за просиланням 
2. Робота за текстом (усно)
- Як звали вовка? (Сіроманець)
- Як змальовано сіроманче  життя? (...водив зграю, молоді вовки мріяли пройти бойову вовчу тактику, снився молодим вовчицям.)
- За що проклинали його конюхи і пастухи? (...є один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву...)
- Чому вовк ставав на великий піст? (..., щоб вря­тувати зграю.)
- Як ви розумієте «...бурхлива темнота зацарю­вала в його очах...» (Він осліп.)
Чому щоночі снився єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами, снився собі сам, втікаючи лісом по білій воді? (Сталося щось страшне, письменник хоче під­готувати нас до того, що сталася трагедія.)
- Хто такий Василь Чепіжний? (Людина, яка по­ставила за мету вбити Сіроманця, бо він з'їв його козу та вівцю.)
-А насправді хто з'їв вівцю? (Дядько Побігайло)
- Зачитайте уривок, як Сіроманець «посміявся» над Чепіжним.
- Перекажіть епізод, у якому Чепіжний розпо­відає мисливцям про вовка.
- Чому Чепіжний розповідає про вовка як про лю­дину? (Тому що він безсилий перед старим вовком.)
- Зачитати в особах розмову Сашка з батьком. Як можна охарактеризувати маленького хлоп­чика? (Любов до природи, тварини, хлопчик може скласти думку про вчинки людей, впевнений у тому, що шкоди більше від людей, ніж вовка.)
- Розкажіть про першу зустріч Сашка з вовком. (Сашко задерев'янів, Сіроманець тим часом обню­хав його з ніг до голови, лизнув на куртці ґудзики і ліг на листя, потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.)
- Як хлопчик назвав вовка? (...так от ти який лизунчик...)
- Розкажіть про дружбу Сіроманця і хлопчика.
- Як ви гадаєте, чи вплинула Надія Петрівна на учня? (...треба оберігати не тільки воду, пові­тря і ліс, але й звірів...)
-Чому Сіроманець прибився до військового по­лігону? (Вовк залишився без їжі.)
-Хто знайшов непритомного вовка? (Капітан Пе­тро Лях)
- Розкажіть, як Сіроманець врятував Андрійка.
- Як ви розумієте «...вологими ногами Сірома­нець покрадьки зачав виходити в степ і там непорушно сидіти, щось бентежило його вовчу душу, кликало її на ноги…»?
- Чи вразило вас те, що Сашко відводить до міс­та вовка, щоб його зробили зрячим?
- Чому Сіроманець прийшов у Сашкове село? (Помирати)
- Зачитати останній уривок, ваші враження.
—   Мої  враження  від  повісті   «Сіроманець» М. Вінграновського (письмово)
3. Літературний диктант (письмово в зошити)
1. Як звали вовка?
2.  Яка недуга здолала вовка на старість? 
3.  Який сон часто снився Сіроманцю? 
4.  Що купив чолові на премії, отримані за вовків?
5.  Чим пригощав хлопчик вовка?
6.  Як чоловікам вдалося спіймати Сіроманця? 
7.  Як Сашкові вдалося проникнути в зачинену кузню? 
8.  Чому вовк, живучи на полігоні, охляв (заслаб)? 
9.  Чому вовку довелося рятувати Андрійка?
10.  Чому Сіроманець плакав? 
11.  Чому Сіроманець, повернувшись у село з Одеси, зупинявся біля хат чоловіків-мисливців? 

12.  Про кого в останні хвилини свого життя згадував вовк? 

4. Заповніть паспорт твору від себе, на основі прочитаного, а не з інтернету

“Сіроманець” – повість про дружбу хлопчика та вовка, які, попри всі випробування, залишаються вірними один одному. Твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.
Дякую за урок, мої розумники! 



Завдання  на 30.04.2021 
Микола Вінграновський. Повість «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.
"Я обізвався серцем в світ..."- так казав Микола Вінграновський
Дорогі мої діти!Сьогодні ми починаємо читати ще одну захопливу повість про справжню дружбу "Сіроманець". Тож до роботи!
 Ми відкриємо для себе ще одне ім'я з української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі почуття до всього земного.
Микола Степанович Вінграновський — сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист -народився в місті Первомайську на Миколаївщині.
Ще в дитинстві відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.

Виконуємо наступні завдання
1. Читаємо про письменника на стор. 225-226 (письмово даємо відповіді на 4 запитання після прочитаного стор. 226).
2. Випиши із побаченого відео 3 факти із життя Миколи Вінграновського, що вразили найбільше.


3. Пригадай визначення!!!
4. Переглянь буктрейлер до повісті,  тобі сподобається!
4.Прослуховуємо І частину захоплюючої і драматичної історії про вовка і хлопчика вашого віку (у підручниках скорочено нічого не зрозумієте).
Натисни на посилання і прослухай!!!

Дякую за урок!
ГАРНИХ  ВИХІДНИХ!!!

Завдання  на 23.04.2021

Урок позакласного читання
Оповідання Євгена Гуцала
«Сім’я дикої качки». 

І.Пригадайте деякі відомості з літератури та відповіді запишіть  у зошит.
Оповідання -це...
Епітет-це...
Метафора - це...
Порівняння - це...
Тема твору - це..
Ідея твору-це...
Основна думка-це..
ІІ. Прочитайте твір за посиланням
Виконайте завдання письмово
1. Визначте тему, ідею, основну думку оповідання Євгена Гуцала "Сім'я дикої качки" та запишіть у зошит.
2. З чим для вас асоціюється добро і зло?
3. Чому Євген Гуцало значну увагу приділяв взаємостосункам людини та природи?

Бережімо природу, діти!
Будьте розумниками
Дякую за співпрацю!


Завдання  на 16.04.2021
Тема. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. 

Вітаю вас, мої любі п'ятикласники! До завершення навчального року залишилося дуже мало, тому докладіть усі свої зусилля та плідно попрацюйте, щоб отримати гарні оцінки.
      На сьогоднішній урок ви повинні були прочитати оповідання Григора Тютюнника "Дивак"Отже, запишіть тему сьогоднішнього уроку

Дивак -той , хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Диваком у селі називали Олеся.
Опрацювання твору
1. Запишіть самостійно в зошити коротенький  аналіз оповідання (самостійно)
Тема-..... 
Ідея - .....
2. Літературна гра «Словничок» УСНО! (перегляньте значення незрозумілих слів, що зустрічалися у творі)
  • зазимки—   початок зими;
  • очіпки—   жіночі головні;
  • допризовники—   ті, кого призивають до армії;
  • окоренок—   частина стовбура при корені;
  • кушир—   водяні рослини;
  • пірце—   плавник;
  • забейкався—   забруднився;
  • фармазони—   тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих, дивних людей;
  • неглемезда—   недотепний,   дивакуватий,   ні  до чого  нездатний;
  • черінь—   частина печі, що добре прогрівається.
3.  Розмістіть письмово події оповідання в хронологічній послідовності 

4. Головним героєм нашого твору є хлопчик Олесь. Пропоную проглянути хмарку слів, в яких занотовано характеристику образу Олеся. Запишіть характеристику хлопчика у вигляді сонечка, де в середині зрозміщене його ім'я, а на промінчиках - його риси (додайте свою характеристику)


5. Визначені риси обох характерів запишемо в таблицю , яка матиме такий вигляд:

Риси вдачі Олеся
Спільні риси вдачі
Мої риси вдачі

·        Отже, чи багато спільного у вас із Олесем? То, можливо, й ви диваки?
 Справді, у вчинках Олеся немає нічого неприродного, шокуючого. Він просто трохи добріший, спостережливіший, чутливіший, співчутливіший.
• Коли б таких диваків було більше , нам жилося б краще чи гірше?
• Яку рису характеру ви цінуєте в людях найбільше?
Гадаю, що з таких дітей, як Олесь, виростуть добротворці, які    попри        всі перешкоди виконуватимуть добротворчу місію, рятуватимуть світ від зла. Бо ці люди у своїй беззахисноті сильніші.
6. На завершення нашого уроку пропоную закріпити свої знання, виконавши тест
Дякую за урок! Ви у мене молодці!

Завдання  на 14.04.2021
Тема. Григір Тютюнник. Цікавий епізод з дитинства автора. Оповідання «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини.

Любі п'ятикласники, сьогодні ми з вами переходимо до вивчення творчості щирого та чуйного писменника Григора Тютюнника.
І. Опрацюй матеріал за підручником стор. 214-215 (запиши 4  факти про життя письменника)
ІІ. Прочитай оповідання "Дивак" стор. 216-224
Або за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=448
ІІІ. На стор. 219 дай усно відповіді на запиитання та запиши словничок незрозумілих слів на стор. 220.
ІV. Прочитавши оповідання, письмово виконай наступні завдання.
І. Порівняйте оповідання Є Гуцала "Лось" та Григора Тютюнника "Дивак". Проведи дослідження за такими пунктами:
1. Якій темі присвячено обидва оповідання?
2. Які важливі питання порушено?
3. Якими способами діти в обох оповіданнях відстоюють свою позицію?
4. Як у творах зображено природу?
5. Які почуття викликали у вас ці дві розповіді?
ІІ. Напишіть власне закінчення оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»
До зустрічі! Будьте розумниками!

Завдання на 09.04.2021
Тема. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям у поезії
М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…» та"Люби природу не як символ..."

І. Пригадай
ІІ. Зачитайте поезію із відео
Будь уважним до слова
Палітра - прямокутна або овальна пластина, призначена для змішування олійних фарб художником прироботі над картиною. У переносному значенні - це набір фарб, що використовує художник.
Шати - одяг, вбрання.
ІІІ. Виконайте завдання письмово
1. Паспорт твору (дайте відповіді на запитання, заповнивши пропуски)
То про що цей вірш?
Тема: .....
Що автор хотів розказати цим віршем?
Ідея: .....
Жанр: якщо у вірші йдеться про природу, то до якого виду лірики його віднесемо до ......... 
2. Художні засоби поезії

Епітети: ......      Метафори:......

3. Порівняй поезії "Дощ (Благодатний, довгожданний...)" та "Осінь - маляр із палітрою пишною..."
ІV. Зачитай самостійно поезію "Люби природу не як символ..." (стор. 212). Поміркуй над питаннями, що порушує автор.
- Хто є ліричним героєм у вірші? (Син рідної землі)
- Хто такі естети, як ви розумієте це слово? (Ті хто любить все красиве, але ставиться як до неживого) 
- Чому автор закликає бути сином, а не естетом? (Син ставиться до матері з любов’ю, щиро, а естетам подобається тільки красиве. Коли матір старіє, чи полюбить її естет?)
- Як ви розумієте ці рядки «Люби природу не для себе, Люби для неї»? - дайте письмову відповідь на це запитання.

Дякую за співпрацю, мої розумники!!!


Завдання на 07.04.2021
Тема. Максим РильськийОсновні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. «Дощ» 

І. Прочитайте матеріал у підручнику стор. 209. та випишіть у зошит 3 цікавих факти з життя поета. 
У Максима Тадейовича Рильського сила-силенна віршів про природу. Як ви вже дізналися, виріс він серед природи. І тому в найменшій росинці бачив цілу зливу, тобто красу. Він підводить читача до думки, що людина і природа мають жити у гармонії.
Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайно яскраві спостереження.
ІІ. Вірш М. Рильського «Дощ», зачитайте із відео


ІІІ. Виконайте завдання
1. Які ваші враження? Яка пора року зображена
2.Словникова робота
Благодатний – той, що дає блага.
Закурені – припорошені пилом
Передмістя – той, що перед містом, межує з містом
3. Виписати паспорт твору та художні засоби.
Тема
     Ідея: 
Жанр:  лірика ......
Метафори:
Епітети:
Порівняння:

Пригадай!!!
Епітет – це художнє означення (який?).  Уживається в поєднанні з іменником. Н: високі верби; є ще постійні або сталі (народні) епітети:  золота людина; шовкова коса.
Метафора – слово чи словосполучення, що розкриває ознаки одного предмета через якості, ознаки  іншого: села сплять;я відчуваю книжковий голод; прилетіла осінь на баскім коні.
Порівняння - пояснення одного предмета чи явища через зіставлення його з іншим: дівчина гарна, мов зіронька; працює невпинно, наче бджілка.
Домашнє завдання 
Вивчити напам'ять одну із поезій М.Рильського (підручник стор. 210-212). Будемо здавати у п'ятницю на уроці в zoom

Дякую за співпрацю!


Завдання на 26.03.2021

Тема. Оповідання «Лось» Є. Гуцала. Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань
Любі п'ятикласники, сьогодні ми будемо опрацьовувати твір „Лось”. Написане Є.Гуцалом оповідання, розкриває розмаїття зовнішнього світу, болючі суперечності чорного і білого, правди і кривди. Це оповідання вчить співпереживати, бути чутливим до чужої біди, спонукає боротися зі злом, гартувати свій характер. Перед нами — непростий твір, завершується він зовсім не так, як би нам хотілося. Але ж природа беззахисна перед жорстокістю людини, і ми маємо не просто знати про це, а й відчувати і пам'ятати. Розуміти і бачити кожне слово — це не легко, але потрібно до цього прагнути. 
І. Гра "Чи спостережливий ти читач?" (письмово). Запишіть у зошит «НІ» — якщо твердження неправильне, та «Так» — якщо твердження правильне.
1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя.

2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу.

3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду.

4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього.

5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз.

6. Брати покликали дядька на допомогу.

7. Лось злякався хлопчаків.

8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись.

9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей.

10.  Дядько пропонував братам поділити здобич.

11.  Мисливець знав, що Лось був мешканцем заповідника.

12.  У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив.
ІІ.  Дійові особи твору Дійовими особами твору є:
- Лось (головний персонаж);
-брати-підберезовики,
-дядько Шпичак (другорядні персонажі). 
ІІІ. Перечитайте цитати дійових осіб  та  випишіть з них художні засоби в зошит
Пригадайте!!!Напиклад:"великий звір" , "широкі груди","осінній, низькорослий кущ"-епітет; "легко здималися" -метафора.
Цитати до характеристики  Лося
«Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»;
-«Він був старий і бувалий самець»;
- «Неквапно попрямував до тієї галявини, на якій любив найчастіше бувати... в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини»;
- «…опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води»;
- «...Намагався поводитися обачно... сили поступово покидали його; він поводився смирно»;
- «...він виявився дужий і життєлюбний...»;
- «Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме»;
-«Він  не боявся людей».

Цитати до характеристики підберезників
«Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»;
- «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом'якшали од навколишнього простору...»;
-  «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»;
- «Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»;
- «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней».
- «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це».
 Цитати до характеристики дядька Шпичака
«Вони й не помітили, як підійшов до них рідний дядько Шпичак. Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми»;
- «Мабуть, також був здивований, що оцей могутній звір лежить на землі. Дядько тримав у руці рушницю, але з таким виглядом, ніби збирався від когось захищатись. На губах у нього запеклась біла смага,— мабуть, од якогось раптового, скороми-нущого переживання»;
- «Шпичак, обійшов навколо вбитого звіра й носаком ткнув між роги»;
-  «Ану замовчіть мені,— ще дужче розгнівався дядько,— бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м'яса, не скривджу»;
-  «...треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався»;
- «Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе. Так, як ще недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підвів голову, звівся на стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як іще недавно біг, поки дорогу йому не перетнула куля».
«Шпичак давно вистежував того лося,— він помітив його одночасно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли взялися визволяти його з ополонки. Не вірив, що то їм вдасться, він думав, що лось таки знесилиться і його раніше чи пізніше затягне під лід».
Отже, людина може творити добро, але на жаль, і зло творить людина:
Пам'ятайте, любі діти, що доброта - це єдине вбрання, яке ніколи не псується. Отож, будьмо добрішими до всього живого!!!
ІV. Детективна гра «Лісовий лабіринт»
Запишіть у зошит відповідь за описом місцевості, де знаходяться персонажі:
1.  «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?»
2.  «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я?
3.  «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?»
4.  «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» 
V. Прослухайте аудіокнигу
VІ. Заповніть таблицю в зошиті: тема та ідея оповідання 
Тема
Ідея


2. За бажанням можете написати продовження описаної пригоди , змінивши кінцівку. 



Завдання на 19.03.2021

Тема. Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Оповідання«Лось»
ТЛ: оповідання


1. Прочитайте основні відомості про письменника (стор. 199).
Перегляньте відео
2. Заповніть анкету  письменника (в зошит письмово):
1.   Народився…
2.  Навчався…
3. Закінчив факультет..
4. Працював…
5. Перша збірка оповідань...
6. Лауреат премiï… 
7. Перша поетична збірка...
     3. Записати в зошити та вивчити напам'ять: оповідання - це....; особливості оповідання... (підручник стор.200)
 4. Прочитати оповідання Є.Гуцала "Лось" (стор. 200-207) та виконати домашнє завдання на стор. 208 (письмово, обов'язково).


Для допитливих...




Будьте розумниками!


Завдання на 05.03.2021

Тема. Мелодійність віршів П. Тичини. «Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла..."               

Запишіть визначення в зошит та вивчіть напам'ять                                  

Діти, знайомимося із наступними поезіями              Павла Тичини. Уважно читаємо поетичні рядки та звертаємо увагу на художні засоби.
1. Піручник стор.196
Зачитайте, діти, наступну поезію. Зверніть увагу, як автор ілюструє кожен свій рядок.

Отже, ми можемо зробити такий висновок
ІІ. Перевіряємо вивчене тестуванням онлайн

ІІІ. Домашнє завдання 
1. Виконуємо тестові завдання
2. Вчимо напам'ять один вірш Павла Тичини на вибір


Завдання на 03.03.2021

Тема. Павло Тичина.  Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття «Не бував ти у наших краях!»

І. Знайомство з поетом  


ІІ. Розгадуємо ребуси
Як слова-відгадки
пов'язані  з нашим поетом? (записуємо в зошити)

2. Переглядаємо відеоурок (записуємо основне в зошити)

3. Читаємо та аналізуємо поезію разом, ЗАПИСУЮЧИ В ЗОШИТИ.

Домашнє завдання:

  • опрацювати біографію (підручник,  стор. 194);
  • дати письмово відповіді на запитання з рубрики "Поміруй"

Будьте розумниками! Дякую за урок!


Завдання на 13.01.2021 

Тема. «Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді 

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців

О. Довженко

Діти, чи любите ви подорожувати? Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни „Історичне минуле нашого народу”. Записуємо в зошити число, класна робота та записуємо основне в зошити.

З далеких минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги-літописи.

Як ви гадаєте, чому така назва у книг? Розшифруйте. У вас запитують старші: «Скільки тобі років?» або «Скільки тобі літ?» Отже, назва книги пояснюється так: опис літ, опис подій за літами-роками.

І. Опрацювання навчального матеріалу

Заглянемо у літературознавчий словник, а ви запишете у свої словнички.

         Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальних розповідей про історичні події та осіб.

Первісний оригінал, як вважають вчені, створений славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти, переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатський (І-ІІ десятиліття ХVст.).

Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.

Нестор Літописець

Цікаво знати!

Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерської лаври у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.

Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.

Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав руську історію зі світовою. Показав нашу землю серед інших держав світу, довів, що руський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, - така мета, яку поставив собі автор повісті.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев’ятсот літ назад похованого тут Нестора. Після вивчення черепа істориками, скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичне обличчя ченця, довге волосся. А ще раніше його живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: „Одягнений в чорну одіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне”.

«Повість минулих літ» 

Перегляньте відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=ouuBTlxyXKM

                                    
ПІДСУМУЙМО!

1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи) 

          2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях) 

3. Як називався перший літопис? („Повість минулих літ”) 

4. Хто був автором його? (Нестор) 

5. Якою мовою написаний твір? (давньоруською) 

6. Літопис розпочинається розповіддю про... (легендарний світовий потоп) 

7. В скільки років Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17) 

8. Основна ідея твору? (показати нашу землю серед інших держав світу, довести, що руський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися) 

9. Чому „Повість минулих літ”  не лише важлива історична памятка нашої давнини, а й літературна? (тому що в ній знайдемо художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислівя, приказки)

 10. Хто зробив одну з кращих літературних обробок „Повісті минулих літ”? (Віктор Близнець)  

ІІ. Читаємо літописи за підручником стор.139-147

ІІІ. Підсумок уроку

ІV. Домашнє завдання
1. Читаємо літописи за підручником стор. 139-147
2. Пишемо твір-мініатюру: „У чому важливість давнього літописання для сучасного покоління?”




Завдання на 23.12.2020 

Тема. Загадка як вид усної народної творчості.  Види загадок 

Доброго дня, мої п'ятикласники! Вашим завданням буде переглянути картинки та пригадати все, що ви знаєте про загадки. Важливе законспектувати.

І. Попрацюйте з підручником стор.124
ІІ. Виконайте наступні завдання

Виконуємо тест за даним посиланням, результати якого будуть вашою оцінко за урок. Активний до 15:00 год. 
Код доступу 6405210

ДЯКУЮ ЗА УРОК!




Завдання на 04-06.11.2020 

Тема. І. Франко. «Фарбований Лис».

І. Опрацювання навчального матеріалу

  Казковий світ – чарівний і неповторний. Мандрувати його стежками завжди цікаво й повчально. Казка вимагає особливої атмосфери, тому вона – символ домашнього затишку, родинної злагоди. Ці почуття добре втілені в поетичних рядках. І в цьому їх привабливість.

Затишно  дітям  в  пазусі  казок.

Отак  би  й  слухав  про  царя  Салтана

Або  про  те,  як  весело  козак

Обманював  турецького  султана.

Про  карих  коней   з  полуменем  грив,

Про  чаклуна,  що  все  на  світі  може.

І  хто  б  там  що  не  говорив,

А  згине  зло  і  правда   переможе!

                              Ліна  Костенко.

1. Працюємо з підручником, стор. 68- 68 читаємо біографію та даємо письмово відповіді на 5 запитань, стор 68. 

2. Записуємо в зошити

3. Переглядаємо мультфільм за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=iiysi8rtZmw


3. Читаємо казку "Фарбований лис" за підручником, стор. 69-74. 
ІІ. Підсумуймо!!!

1. Складання асоціативного ряду «Чого  вчить і  що виховує казка І. Франка «Фарбований лис» ? 

Висміює – хитрість, неправду, лицемірство, користолюбство, хвалькуватість.

Вчить  доброти, чемності,  відвертості,  щирості, не  ставити власні бажання вище потреб інших.

2. . Рубрика „Порівняй”

  • Чи знаєте ви, що за основу свого твору Іван Франко взяв індійську народну казку „Фарбований шакал”? Порівняйте два тексти. Що між ним  є спільне, а чим вони різняться?
  • Як ви розумієте слова І. Франка: „Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, так сказати, на чужий, позичений рисунок накладав наші кольори”.

3. Гра «Впізнай  героя» ПИСЬМОВО (записуємо лише героя)!!!

n«Скільки разів гонили його … ставили на нього капкани або підкидали отруєного м'яса, нічим не могли його доконати»

n  «Зараз пронюхали, хто він, загарчали та як кинуться до нього!» 

n  «Фарбувати будинки, паркани та садові лави»

n  «Серце в бідолахи билось сильно, голод крутив кишки, запах олії душив його, але що було робити!» 

n  «Ще вчора він був добрим знайомим нашого Микити, але тепер, побачивши нечуваного синього звіра … аж завив з переляку» 

n  «… Вистригли йому три жменьки волосся між очей і пустили на вітер»

n  «Якийсь дивний і страшний звір, синій – синій, з препоганим запахом, покритий, не то лускою не то їжаковими колючками» 

n  « … В народних вбраннях задзявкотіли тоненькими тенорами, то цар не міг втриматися» 

n  «Хто що зловив або знайшов, то їв, а хто не зловив, той був голодний»

n  « … Ревли басом, аж дуби тряслися»

n  « … Жив собі, не тужив. Тільки одного боявся: щоб фарба не злізла з його шерсті, щоб звірі не пізнали, хто він є насправді» 

n  « … Витягали соло, аж вуха в’янули» 

ІІІ. Домашнє завдання

Виконуємо онлайн-тести за казкою "Фарбований лис"(активний  06.11 до 23.00 год.)

Код доступу 4117934
Використовуйте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua



Завдання на 30.10.2020 

Контрольна робота  з теми "Світ фантазії та мудрості"

Виконуємо онлайн-тести до 21.00 год.

 Код доступу 1772269

використовуйте цей код,
відкривши посилання

join.naurok.ua 

Результати тесту будуть вашою оцінкою за контрольну роботу.


 

 Завдання на 09.10.2020    

Тема. Казка «Летючий корабель». Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казці.

Доброго ранку, мої п'ятикласнки, сьогодні ми з вами попрацюємо над казкою "Летючий корабель",  яка покаже, як важливо мати вірних друзів, відповідати добром на добро та завжди допома­гати тим, хто цього потребує.

 Записуємо в зошити число, класна робота, тему уроку та працюємо.

І. Пригадайте вивчене

Гра “Пароль”. Продовжте реченн

Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,  – це… (казка).

 Казка має своєрідну побудову: вона складається із … (зачину, основної частини, кінцівки)

За змістом казки поділяються на такі види: (про тварин, побутові та фантастичні).

Казки, у яких розповідається про незвичайні події та вчинки героїв, неможливі у повсякденному житті, називають … (фантастичними).

  Що завжди перемагає у казках? (добро, справедливість).

 Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка “Летючий корабель”? (до фантастичних)

Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (число три, бо його вважали магічним)

Чого казка вчить людину? ( кращих людських рис).

ІІ.Опрацювання навчального матеріалу

1. Читаємо казку за підручником стор. 57

2. За бажанням перегляньте мультфільм за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=xeZ2lqzjEA0

3. Бесіда за змістом прочитаного твору (усно дайте відповіді на запитання)

  • Ø Як у казці змальовано дурника?
  • Ø Що баба поклала дурникові в дорогу?
  • Ø Якими рисами характеру народ наділяє дурника у казці?
  • Ø Кого дурень узяв із собою на корабель?
  • Ø Як друзі допомогли дурневі виконати перше завдання царя?
  • Ø Як подорожні допомагали дурникові?
  • Ø Чим Морозко став у пригоді героєві казки?
  • Ø Яка ваша думка про товариство?
  • Ø Що саме привабило царівну в дурникові?
  • Ø Чому в народних казках дурень зазвичай є головним героєм, якому оповідач симпатизує?
  • Ø Які епізоди казки є фантастичними? Яку роль вони відіграють у творі?
  • Ø Які завдання ставив цар перед дурнем? Чи можна було їх виконати?
  •     Чому зраділа царівна, побачивши дурня?

  4. Заповнення паспорту твору (записуємо в зошит)

  • Тема:
  • Ідея: 
  •  Основна думка: 
  •  Жанр: 
  •  Герої казки

ІІІ. Підсумок уроку

- Аналізуючи зміст казки давайте визначимо, що фантастичного й реального, смішного і страшного, красивого і потворного є в казці.

Фантастичні елементи: летючий корабель; мандрівники з надпри­родними здібностями; сивий дідуган, який перетворив воду на горіл­ку, а чорний хліб на білу паляницю («Летючий корабель»).

 Реальні елементи: люди, тварини, їжа, природа.

Смішне: як дурень обманював царя за допомогою друзів («Летючий корабель»).

Красиве: царівна «Летючий кора­бель».

Потворне: пихатість царя 

ІV. Домашнє завдання

1.  Написати риси характеру  дурня. 

2. Створити та заповнити табличку за казкою «Летючий корабель» 

Правильно розставте імена персонажів, які допомогли дурникові та як саме.

Хто допомагає?

Як саме допомагає?


Завдання на 07.10.2020         

Тема.  Казка «Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці. Зв’язок із міфами.

І. Пригадуємо вивчене, виконавши  тест онлайн за змістом казки "Мудра дівчина" (активний до 21.00 год.)
Код доступу 6468115

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Доброго ранку, мої п'ятикласники! Записуємо в зошити число, класна робота, тему уроку та починаємо працювати.

1. Читаємо казку "Яйце-райце"та даємо усні відповіді на запитання.

2. Записуємо в зошит термін та вчимо напам'ять

ІІІ. Домашнє завдання

Виконуємо письмово в зошит аналіз казки за поданим планом.

Автор – 

Жанр – 

Тема: 

 Ідея:
Головні герої казки “Яйце райце”:
Композиція казки:
Гіпербола в казці “Яйце-райце”
Реальне та фантастичне у казці “Яйце-райце”:
Чому казка називається “Яйце-райце”?
Чому навчає казка “Яйце-райце”?


Завдання на 30.09- 02.10

Тема. Народна казка "Мудра дівчина"

І. Перевіряємо домашнє завдання за допомогою тесту, що дійсний до 02.10 до 20.00 год.
Код доступу 4186157
ІІ. Опрацювуємо навчальний матеріал
Записуємо в зошити число, класна робота,  тему уроку та  виконуємо письмово
1. Доберіть до слова "мудрий" якнайбільше синонімів
2. 
ІІІ. Домашнє завдання
1.Читаємо казку "Мудра дівчина" стор. 38-42. та даємо усно відповіді на запитання після казки. Визначаємо тему та ідею казки, записуємо їх у зошити. 
2. Складаємо інформаційне гроно пана, батька мудрої дівчини та брата за поданим зразком письмово.
3. Заповнюємо табличку письмово на стор. 42 та опрацьовуємо рубрику "Ти творча особистість"


Завдання на 25.09

Тема. Тематика народних казок, їх різновиди. Побудова казки. 

Доброго ранку, мої п'ятикласники, сьогодні ми розпочинаємо чарівний  світ казки.

І. Поміркуйте!

1. Чи любите ви читати казки? 2. Які казки ви знаєте? 3. Яка казка є вашою улюбленою? Що вам у ній подобається? 4. Хто ваш улюблений герой? Які риси характеру вас у ньому приваблюють? 5. Як ви розумієте слова: «Казка — це дитинство людства та його мудрість»?

«Відгадай казку»

1. Яка із земноводних тварин у казці мала титул царівни? . 2. Який предмет домашньої випічки зміг обдурити майже всіх звірів?  3. У якій казці гризун став причиною втрати багатства?  4. У якій казці взуття принесло дівчині щастя? 

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Прочитай, буде цікаво

Що таке казка?

Це придумана історія, в якій розповідається про пригоди фольклорних персонажів, таких як Іванушка Дурник, Баба Яга, і багатьох інших. У казках часто фігурує чарівництво, чаклунство і неправдоподібна послідовність подій. Як правило, казка закінчується добре, але бувають і винятки. в різних країнах можуть сприйматися по-різному. Наприклад, у Скандинавії, де за повір’ями живуть тролі, казка може сприйматися як частина історичної дійсності, але ця ж казка в іншій країні буде звичайним фільмом жахів на ніч. На відміну від легенд і епопей, казки не несуть в собі релігійного сенсу і не розповідають про якісь конкретні місцях. Було чи не було, правда чи брехня, в тридесятому царстві жив-був князь, і звали його. . . дійшли до нас завдяки усним переказом, тому можна зустріти різні варіанти однієї і тієї ж казки. До речі, казки спочатку придумувалися як для дітей, так і для їх батьків. Навіть відомі брати Грімм назвали своє зібрання Дитячі та Домашні Казки. З часом казки ставали все популярнішим у дітей і менш популярними у дорослих.
2. Запиши у зошит
2.1 Казка - це розповідь про вигадані, часто фантастичні події, яка має розважальну і повчальну мету. В казці розповідається про бородьбу добра зі злом.
  Казка виконує надзвичайно важливу роль у формуванні нашого   
         світогляду, у сприйнятті  навколишнього світу.
         Давайте познайомимося з видами народних казок.

2.2 Різновиди казок (коротко законспектуй):
2.3
2.4 ОСОБЛИВОСТІ КАЗКИ
·        Дія казки відбувається в особливому вигаданому світі
·        Характерні чарівні предмети, які допомагають героям у випробуваннях
·        Присутність фантастичних героїв
·        Повторення магічних чисел: 3, 7, 12
·        Певні вислови, що мандрують із казки в казку: красна дівиця, добрий молодець
·        Завжди закінчується добре, перемогою добра над злом.
2.4  Відгадайте назву казки за ілюстраціями
 Ми вже побачили, що казки надзвичайно різноманітні. Вчені- фольклористи взялися до вивчення казок різних народів світу і побачили в них дуже багато спільного. Це пояснюється тим, що довгий час фантастичні розповіді передавалися з покоління в покоління, доповнювалися, змінювалися. В багатьох народів світу є схожі казкові історії. Казки різних народів світу схожі між собою тому, що бажання та прагнення, надії та мрії усіх народів схожі. Усі народи хотіли, хочуть і хотітимуть жити в мирі, прагнуть свободи і щастя. І про все це розповідалося, розповідається й довіку буде розповідатися в казках, що їх складали, складають і складатимуть народи світу. 
 
Перегляньте

ІІІ. Підсумуймо вивчене

1. Що таке казка? 2. Які види казок вам відомі? 3. Що є характерним для казок про тварин? 4. Що є властивим фантастичним казкам? 5. Чим вирізняються побутові казки? 6. Яку будову мають казки? 7. Як у казках реалізується поняття добра та зла? (наведи свої приклади).

ІV. Домашнє завдання

Прочитати казку «Про правду і кривду». Підготувати ілюстрацію до неї.


 Завдання на 23.09

Тема. Народний переказ «Прийом у запорожців». Відвага та винахідливість наших предків.

І. Пригадай вивчене, закінчивши речення.

Літературний диктант.

1.      Оповитий казковістю і фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж.....

2.Славетний Дажбог — це син......

3. Дажбог — один із перших......

4.  Берегиня була богинею....

5. Берегиня прагнула навчити людей....

6. Сузір’я велика ведмедиця українці називають.....

7. За щирість дівчини Бог послав на землю.....

8. Рожевоквітна неопалима купина символізує.....

9. Неопалима купина — поетичний символ. 

10. Пес живе коло людини, тому що....

11.Силун — це герой легенди.....

12. Сльози дівчини з відомої легенди перетворилися у .....

 - Наступний жанр фольклору, з яким ми познайомимося сьогодні - перекази.

Запишіть у зошит

Згадаймо, як ми дізналися про походження назви нашого міста, його околиць, річки і т. п. так, дійсно, нам їх переказували бабусі, дідусі або хтось інший. а ще цікаво було слухати про богатирів, які захищали рідний край від нападників. Ми захоплювалися їхньою

силою, хоробрістю, винахідливістю.

Саме такими були запорозькі козаки — відважні оборонці українських земель, лицарі волі. Народ наділив їх не тільки надзвичайною силою, мужністю, але й розумом, хитрістю і навіть  надприродними вміннями. 

А почнемо ми наше знайомство з цікавої історії, яка перенесе нас у давні часи київської Русі. отже, звернімося до наших підручників та поспішімо на зустріч з героями.

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.. Робота з текстом переказу 

1.1 Виразне читання переказу «Прийом у запорожці» стор. 29.

1.2. Словникова робота 

Січ — організація українського козацтва.

Гетьманщина — напівофіційна назва території лівобережної України.

Курган — насип над стародавньою могилою.

Комиш — висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових.

Курінь — житло козаків.

Розторопний — спритний, моторний.

Гопак — танець.

Чура — зброєносець у козацької старшини.

1.3. Бесіда за змістом твору:

– як ви розумієте вислів «чи годиться бути запорожцем»?

– чому, на вашу думку, кожен козак повинен вміти варити кашу?

– Зачитайте уривок, у якому хлопець бідкається, що запорожці

не йдуть їсти кашу. чому, на вашу думку, такого хлопця не хотіли

приймати у товариство?

– яким хотіли бачити запорожці майбутнього козака?

Трішечки про Запорізьку Січ



2. Попрацюймо письмово

2.1 Спробуйте самостійно визначити тему та ідею переказу «Прийом у запорожців» та записати в зошит

Тема: 

Ідея: 

2.2 Відтворіть письмово цитатну характеристику героїв твору, скориставшись поданим прикладом.

ПРИКЛАД. Цитатна характеристика першого хлопця-новачка.

Розгублений,

недогадливий

«То він гукав, гукав та й давай плакати»

Сердитий,

незадоволений

«От занесла мене нечиста сила між сії запорожці!».

«Чого мене понесло між сії запорожці!»

Не готовий

 до труднощів

«Лучче б було дома сидіти при батькові та при матері»

Боязкий,

нерозторопний

«А то ще перекипить каша, то при­йдуть та битимуть,

вражі сини!»

«Ой бідна ж моя головонька!»

Непридатний

бути козаком

«Нам таких не треба!»


Цитатна характеристика другого хлопця-новобранця.

Розторопний,

догадливий


Хоче стати

козаком


Веселий,

життєрадісний


Уміє знайти вихід

 з будь-якої

ситуації


Придатний бути

козаком


 

                            Цитатна характеристика запорожців.

Відповідальні

один за одного


Випробовують

новачків



Поблажливі,

співчутливі


Вимогливі


Рівні, поважають

 козака


Братерські,

товариські


ІІІ. Підсумуймо!

- Як ви гадаєте, чи все, що описане у переказі, було насправді?

- Це  ви зможете зʼясувати  трошечки пізніше на уроках історії.

Але на сьгодні я з впевненістю можу сказати, що славні і відважні козаки це реальні люди, які воювали за свободу нашої Батьківщини.

-  Як же називаються усі ті твори, які ми сьогодні опрацювали?

- Як би ви пояснили, що це за твір своїй меншій сестричці чи братику?

- То що ж таке переказ? - Чому ми говоримо, що переказ – фольклорний твір?

Завдання на 16.09. - 18.09.

Тема. Легенди  «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

І. Перевірка домашнього завдання 

Виконайте тести за посиланням

Повідомте учням
Код доступу 2459010
Використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua 

Все у світі має свій початок, щось звідкись береться, а це означає, що в будь-якого творіння є творець та окреме призначення в цьому світі. Погляньте навколо — усе, що нас оточує, було створе­но або людьми, або вищими силами. І якщо можна зрозуміти, хто зробив стіл, книгу та вікно, то звідки насправді взялися річки, гори, дерева? Чи замислювались ви над тим, хто або що сприяло їхній по­яві? Природознавчі науки дадуть вам чіткі відповіді на це питання, але художня література має свої, більш цікаві історії, з декількома з них ми ознайомимось сьогодні на уроці.

Записуємо в зошит


І.  «Неопалима купина» читаємо

 Додаткова інформація за змістом тексту.

Неопалима купина — у Біблії це терновий кущ, що горить, але не згорає, у якому Бог з’явився Мойсею, що пас овець у пустелі по­близу гори Синай. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб поглянути, «чому кущ горить вогнем, але не згорає», Бог звернувся до нього з куща, що горів, призвавши вивести народ Ізраїлю з Єгипту в зем­лю Обітовану.

Неопалимою купиною в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п’яти­пелюсткові квіти, зібрані в китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п’ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець». Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резерву­ари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори. Спекотної літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квіт­ка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум’ям. Кілька секунд ясенець стоїть, оповитий вогнем. Та ще мить, і полум’я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а легкі речовини в повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, будьте обережними. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння ор­ганізму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні влас­тивості. Ще за старослов’янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині на­стій трави ясенця дає значний ефект у разі лікування захворювань шкіри.

Тема: зображення осади Дорогобужа загарбниками, демон­стрування сили і духовної міцності мешканців міста. Ідея: уславлення незламного духу українців перед облич­чям небезпеки.

Аналіз твору «Неопалима купина» усні відповіді на запитання:

Про яку квітку йдеться в оповіді?

3 якою метою чужоземці прийшли до Дорогобужа?

▼ Як тлумачили ворожі володарі відповідь мешканців?

▼ Чим дивувала ворогів не бачена ними раніше квітка?

На вашу думку, які риси характеру притаманні загарбникам та мешканцям міста?

Що несе в собі образ неопалимої купини для України?

▼ Як використовується символ купини у відомій іконі?

▼ Що цікавого ви дізнались з цього твору?

ІІ. Читаємо легенду «Як виникли Карпати».

  Додаткова інформація за змістом тексту.

    Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір’ям.

  Ідея: перемога справедливості та правди над кривдою та ґнітом.

Аналіз твору «Як виникли Карпати» усні відповіді на запитання:

Який ландшафт був навкруги в той час?

▼ Які відносини були між господарем та його людьми?

▼ Хто такий Карпо? Охарактеризуйте цього персонажа.

▼ Які почуття викликає у вас велетень Силун?

Чому природа допомогла Карпові здолати велетня?

Як, за легендою, Силун пов’язаний з утворенням Карпат?

▼ Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?

▼ Чи знаєте ви які-небудь інші легенди про утворення Карпат?

ІІІ. Легенда «Чому в морі є перли і мушлі».

Додаткова інформація за змістом тексту. Переглянь відео за посиланням, цікаво!!!

https://www.youtube.com/watch?v=8o14jBMBJcM&t=18s

 Ідея: роль природи в появі нових творінь.

Аналіз твору «Чому в морі є перли і мушлі» усні відповіді на запитання:

Що таке мушлі? Звідки вони беруться?

Як з’являються перлини? Що сприяє цьому?

▼ Чи сподобалась вам легенда? Який зв’язок вона має з реаль­ністю?

ІV. Підсумок уроку. Ваше уявлення про добро і зло?

Добро — це благо, щось правильне, позитивне. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, нега­тивному початку.

Зло — це щось погане, якась кривда та справедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.

У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні проти­лежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

 Тестові завдання виконуємо письмово у зошитах після того, як прочитаєте всі легенди.

1. Хто хотів завоювати місто Дорогобуж?

А Великий князь Новгорода;

Б королі польський та угорський;

В московський цар;

Г король візантійський та румунський.

2. Яке послання передали мешканці міста?

А Білу хустину;

Б листа про капітуляцію;

В ключі від брами;

Г ясенове листя з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.

3. Як ви гадаєте, що символізує неопалима купина?

А Символ незламності волі;                     

Б ознака доброї волі;

В вічне полум’я життя;                            

Г квітка-захисник.

4. Де можна знайти зображення неопалимої купини?

А На грошових купюрах;

Б на іконі Богородиці;

В на музейних експонатах того часу;

Г на гербі міста Дорогобужа.

5. Що трапилося з ясеновим листям, коли його підпалили во­роги?

А Згоріло вщент;

Б не горіло зовсім;

В спалахнуло та залишилося неушкодженим;

Г сильно диміло.

6. Які ще властивості має рослина ясенець?

А Лікувальні;                   

Б чародійні;

В охоронні;                    

Г не вивчені.

7. Хто був володарем долини?

А Воїн Синевір;              

Б козак Карпо;

В велетень Силун;          

Г      Соловей-розбійник.

8. Ґаздівство, на якому добре розумівся володар, це:

А кузня;                          

Б хазяйство;

В чаклування;                 

Г військова справа.

9. Де жили кріпаки, що працювали на нього?

А У гарному селі неподалік;

Б в палаці разом із господарем;

В у спеціальному приміщенні;

Г в дерев’яних зрубах та землянках.

10. Чому Карпо звернувся до господаря?

А Хотів поскаржитися;

Б хотів отримати розрахунок;

В хотів по-дружньому побалакати;

Г хотів дати пораду.

11. Чим закінчилася розмова кріпака з господарем?

А Велетень заплатив кріпакові та відпустив його;

Б кріпак помер від удару об землю;

В велетень провалився крізь землю;

Г вони залишилися найкращими друзями.

12. Де, згідно з твором, утворилися найвищі гори?

А На Гуцульщині;         

Б на Поділлі;

В на Вінниччині;          

Г на Слобожанщині.



Комментариев нет:

Отправить комментарий