Блог учителя української мови та літератури Мостовик Діани Василівни: Українська мова 6-А

Завдання на 16.03.2021

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати числівник як самостійну частину мови. Зокрема зупинимося на лексичному значенні, граматичних ознаках та синтаксичній ролі. А також з’ясуємо, які числівники бувають за будовою та значенням.

Навіщо вивчати числівник?

Числівник варто вивчати насамперед тому:

Щоб правильно говорити про гроші.
Адже якщо скажімо вам потрібні гроші чи ви хочете влаштуватися на роботу і озвучити бажаний рівень зарплати, то вам потрібно використати числівники.
Щоб правильно формулювати свої бажання.
Якщо ви захочете придбати мобільний телефон і будете просити у батьків або ж будете озвучувати своє бажання то потрібно сформулювати це числівником.
Наприклад:
– iPhone 11 (айфон одинадцятий).
– діапазон цін від 769 до 1169 доларів,
– обсяг мамяті 64 Гб,
– розмір дисплею від 42 до 44 мм.
Говорячи про це, ми вживаємо числівники.
Щоб усюди встигати і все вчасно виконувати.
Адже якщо ви правильно називатимете час, то вас зрозуміють.
Отож, числа, числа, числа! І там де числа, там обов’язково

Числівник – це самостійна частина мови, що означає кількість предметів або порядок їх при лічбі.
Відповідає на питання: котрий?скільки?

Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. 6 клас. Українська мова.

Наприклад: скільки? 4 (чотири); котрий? 4 (четвертий).

Залежно від значення виділяють такі розряди числівників:

Перший розряд – це кількісні. Всі кількісні числівники відповідають на питання скільки?
Наприклад: вісім, восьмеро та ін..
Порядкові відповідають на питання котрий?
Наприклад: восьмий, перший, сотий, сто другий та ін..

Числівник може бути будь-яким членом речення.

Завдання на 01.03.2021

Тема. НАПИСАННЯ ПРІЗВИЩ ПРИКМЕТНИКОВОЇ ФОРМИ

І. Пригадай, виконавши тестування

https://learningapps.org/2704954

Прізвище — мелодія віків,
у котру вплелися перекази й легенди,
розповіді й казки про добрих чарівників.
А. Коваль

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Дорогі мої шестикласники, записуємо в зошити число, класна робота, тему уроку та виконуємо завдання

Перегляньте відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=7RbhGNXkjzY

Підсумуйте!

1. Опрацюйте параграф 53, стор. 184

1.Творче дослідження
Прочитати текст. Визначити його основну думку. З’ясувати стилістичну належність висловлювання.
   Оскільки назви населених пунктів (особливо сіл) повторюються, а до того ж мають по кілька близьких варіантів найменування, установити точно, від назви якого саме населеного пункту утворене прізвище, буває важко, а то й неможливо: Заболотний— село Заболоть у Волинській і Житомирській областях, Заболото у Волинській і Львівській, Заболоття у Волинській, Закарпатській, Львівській, Рівненській, Чернігівській областях.
   Завадський— від Завада, Завадів, Завадівка. Цих назв населених пунктів є в Україні — 23, у Польщі, Словаччині (походять від слова завада— перешкода на дорозі).
   Прізвище Коцюбинський могло походити від назв сіл Коцюбинці й Коцюбинчики; Вербицький — від назв сіл Верба, Верби, Вербичі. Отже, установити щось точно без додаткових відомостей про конкретну родину важко, навіть якщо це прізвище Варшавський або Білостоцький, бо, крім загальновідомих міст з такими назвами, існують ще села й хутори в Польщі та в Україні (А. Коваль).
2. Дослідити походження вашого прізвища. Воно походить:
а) від імені;
б) від географічної назви;
в) від роду діяльності (назви професії);
г) від назви предмета, ознаки, явища та ін.
Провідміняти власне прізвище.

Українські прізвища відзначаються великою різноманітністю як щодо джерел виникнення, так і щодо граматичної будови. Прізвища належать до розряду іменників, але за походженням, будовою та особливостями відмінювання їх ділять на дві групи: прізвища прикметникового типу та прізвища іменникового типу.

3. Вибірково-розподільний диктант
Заповнити таблицю, уписавши подані українські прізвища до відповідної колонки.

Збанацький, Ільїн, Бідний, Швидкий, Білоцерківський, Яцків, Іванишин, Кузьмин, Добровольський, Луків, Куций, Чорнявий, Римський.
Утворити від поданих чоловічих прізвищ жіночі.

4. Дослідження-порівняння
Порівняти відмінювання прізвищ прикметникового типу з відмінюванням прикметників. Зробити висновок.

Н.
Р.
Д.
З.
О.
М.

Зелений шарф
Зеленого шарфа
Зеленому шарфу
Зелений шарф
Зеленим шарфом
(на) зеленому (зеленім)
шарфі

Дмитро Качуровський
Дмитра Качуровського
Дмитру Качуровському
Дмитра Качуровського
Дмитром Качуровським
(при) Дмитрові Качуровському
(Качуровськім)

Провідміняти словосполучення цікава хімія і Марія Швидка . Виділити закінчення.

Яка відмінність між такими поняттями, як прізвисько й псевдонім? (Прізвисько — найменування людини, яке вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, звичок; псевдонім — вигадане ім’я, прізвище, яким користується письменник, журналіст, актор замість власного прізвища.)

ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання

Виписати прізвища прикметникового типу відомих українських письменників.

Іван Нечуй-Левицький, Тарас Шевченко, Павло Тичина, Микола Вінграновський, Григір Тютюнник, Богдан-Ігор Антонич, Євген Гуцало, Олена Пчілка, Василь Симоненко, Леонід Глібов, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь, Панас Мирний.
До виписаних прізвищ додати імена по батькові. Поставити ці сполучення в родовому, давальному й місцевому відмінках.

Які прізвища серед зазначених у завданні є псевдонімами?

Дякую за урок!

Завдання на 28.01.2021

Тема. Правопис складних іменників. Повторення та узагальнення вивченого.

Доброго ранку, мої шестикласники! Пишемо у зошитах число, самостійна робота та виконуємо наступні завдання.

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Із художньої літератури випишіть 4 прислів'я про зиму, підкресліть іменники, позначте рід і відміну.

Дякую за роботу!

Гарного дня!

Завдання на 11.11.2020

Тема. Словотвірний ланцюжок.

Словотвірне гніздо.

Словотвірний розбір слова.

І. Пригадай!!!

1. Сукупність спільнокореневих слів, розміщених у такій послідовності, у якій вони утворювалися, становить словотвірний ланцюжок. Кожне попереднє слово є твірним для наступного.

НАПРИКЛАД: учити → учитель → учительський → по-учительськи.

2. Сукупність словотвірних ланцюжків становить словотвірне гніздо.

НАПРИКЛАД:

ІІ. Опрацюй матеріал за підручником, стор.72

ІІІ. ПАКТИКУЙМО!

Вправа 1

Утворіть та запишіть словотвірні ланцюжки від слів десять, мова. З одним з утворених слів складіть речення.

Вправа 2

Виконайте письмово словотвірний розбір слів: передвесняний, жовто-блакитний, берег, медсестра, черговий.

Зразок:

Завдання на 10.11.2020

Тема. Словотвір. Основні способи словотворення

I. Мотивація навчальної діяльності.

1. Перегляньте відеоурок за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=1RWNaaJ_NTM

2. Дайте відповіді на запитання

ІІ. Пригадаймо!!!

ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

IIІ. ПРАКТИКУЙМО!

1. Робота з підручником, стор. 70 (табличка)

Вправа 1

Згрупуйте та запишіть слова у дві колонки: у першу – спільнокореневі, а у другу – різні форми одного й того самого слова.

Ріка, ріками, ліс, рік, лісовий, лісник, на ріці, рікою, підлісок, лісок, року, перелісок, ріку, ріки, праліс, узлісся.

Вправа 2

Від слів природа, два, великий, відповідальність, вода, господарство, дорогий, земля, народ, краса утворити нові слова різними способами та записати способи словотворення.

Завдання на 28.10.2020

Тема. Джерела фразеологізмів, їх різновиди.

І. Перегляньте відеоурок

ІІ. Опрацюйте табличку за підручником стор. 59
ІІІ. Підсумуймо!

ІV. Практикуймо!!!

1. Виконуємо вправу 133, стор.60

2. Із поданої хмари слів складіть фразеологізми та поясніть їх лексичне значення.

Завдання на 27.10.2020

Тема. Фразеологія. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

Доброго ранку, мої шестикласники! Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчати нову та дуже цікаву тему, яка збагатить ваше мовлення та зробить його різнобарвнішим. Записуємо в зошити число, класна робота, тему уроку та працюємо.

І. Опрацьовуємо навчальний матеріал

1. Параграф 15, стор. 55 (вчимо правила напам'ять)

2. Виконуємо усно вправу 123

3. Переглядаємо відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=VRBZsc-imLY

ІІ. Підсумуймо, переглянувши картинки

ПОСМІХНИСЬ!!!

ІІІ. Практикуймо!

Завдання виконуємо та надсилаємо в класрум для перевірки.

1. Виконуємо письмово вправу 125, стор. 56

2. «Творчий пошук» (доповнити усно фразеологічні звороти, скориставшись ілюстраційним матеріалом).

Завдання на 08.10.2020

Дорогі мої шестикласники, сьогодні ми з вами пригадаємо вивчене, виконавши наступні вправи. Записуємо в зошити число, класна робота та трішки попрацюємо.

І. Пригадай, переглянувши відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=fWRiEFtajc4

ІІ.Практикуймо!!!

1. Дібрати й записати слова, що відповідають поданим лексичним значенням. Які з них можна вважати неологізмами? Які ще недавно ними були?

1. Специфічний, проміжний між усним та письмовим вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет. 2. Автор і/або редактор Вікіпедії - вільної універсальної електронної енциклопедії. 3. Фотоавтопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери. 4. Інтернет-провокатор, який бере участь у віртуальному спілкуванні з метою викликати конфлікт. 5. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину.

Довідка. Нетспік. Вікіпедист. Селфі. Фейк. Троль.

2. Виконуємо письмово, користуючись електронним словником. Витлумачити лексичне значення кожного з поданих слів. Записати граматичне значення.

Нетизянин, гаджет, скайп, твіт, емодзі.

3. Прочитайте вірш, визначіть його тему й головну думку. Назвіть у вірші діалектні слова. Які слова називають діалектними? Пригадайте й запишіть кілька діалектних слів, що їх уживають у місцевості, де мешкають ваші родичі.

Такі є риси мови, що звуться діалекти:

Це говорять місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

А огірок звичайний в Чернігові – гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошівка,

І назви, і вимова різняться, що не крок.

Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

-То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-під Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі – і як це може бути?

- То ви з Рогозу родом? Мо, інженер, поет?

- Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухаюсь до мови, і в цьому весь секрет.

Д.Білоус.

4. Лексична хвилинка. Виконайте усно!

ІІІ. Домашнє завдання

Вибірковий диктант.

Виписати застарілі слова. Зазначитидо архаїзмів чи історизмів вони належать? Витлумачити лексичне значення кожного з виписаних слів.

1.Не валіться у ноги, не схиляйте шлики. Ви ж у Бога не вбогі – ви ж таки козаки! (Г.Половинко). 2. Довбиш б'є у литаври. Козаки збираються на майдан (Нечуй-Левицький). 3. Хай заграють сурмачі; ясним золотом засяють корогви і пірначі (Я.Щоголів). 4. Чує серце – буде пря, наше діло праве! (О.Кононенко). 5. Свистять шаблі, гармат гуде яса. (А.Малишко).

Завдання на 07.10.2020

Тема. Професійні слова і терміни, просторічні слова.

Дорогі мої шестикласники, записуємо в зошити число, класна робота, тему та починаємо працювати

І. Пригадай!

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Опрацюй параграф 13

2. Виконай усно завдання. Прочитайте текст та дай відповіді на запитання

Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. монах Климентій Зиновіїв створив збірку віршів. Його вірші присвячені темі праці, трудящому людові. Лексика творів Климентія Зиновієва охоплює назви тогочасних професій, знарядь праці, предметів виробництва. Поет називає 72 професії ремісників. Це мельники, слюсарі, столяри, друкарі, писарі, кожум'яки, скрипники, смолярі, дьогтярі, бондарі, ткачі, кравці, теслі, шевці, рибалки, пивовари, калачники, ковалі та багато інших.

1. З якою діяльністю людей пов'язані назви перелічених професій? З’ясуйте це за електронним тлумачним словником

2. Чи існують сьогодні ці професії? Чому?

3. До якої лексики належать слова, які перестали вживати у повсякденному житті?

4. Як можна назвати лексику, яка вживається в певній професії?

ІІІ. Підсумуймо!

Запам’ятаймо!

Професійні слова і терміни (слова-професіоналізми) — це слова, які використовують спеціалісти певної галузі. Це назви знарядь праці, трудових процесів, сировини, з якою працюють спеціалісти.

3. Виконайте вправу за підручником 107 та 105(письмово)

ІV. Домашнє завдання

Виконайте вправу за підручником 113 письмово.

Завдання на 06.10.2020

Тема. Діалектні слова

І. Повторення вивченого

Код доступу 7158479

join.naurok.ua

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Опрацюй параграф 12

2. Виконай усно вправу 99, стор.48

ЦІКАВО!

«Як її не назви – по-галицькому, по-слобожанському, по-закарпатському, по-поліському, по-верховинському – мандибуркою, бульбою, ріпою, бараболею, буришкою – у яких сорочках, кожушках і мундирах її не вари, - щедра вона душею, наша картопля». (В Затуливітер).

Про який овоч пише поет? Так, про картоплю. В різних місцевостях України її називають по-різному.

Сукупність мовних особливостей, характерних для усного мовлення людей, які проживають у певній місцевості, зветься діалектом (наріччям).

Розрізняють три основні діалекти (три групи говорів) української мови:

· північний

· південно-західний

· південно-східний

Діалекти вивчає розділ науки про мову, що зветься діалектологією.

Слова, що їх уживають жителі певної місцевості, звуться діалектними словами.

ІІІ. Практикуймо!!!

1. Вибірковий диктант. Виписати діалектні слова (поставивши їх у початковій формі). Пояснити лексичне значення кожного з них, за потреби скориставшись словником.

1. Як їмо бараболю, то не клянемo долю. 2. Файна трава, та не для мого коня. 3. Солом’яний легінь золоту дівку заміж бере. 4. Повна тайстра важка, а порожня ще важча. 5. Оце газдиня: три городи, одна диня. (Народна творчість).

2.До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані (усно)

І. Вуйко, желіско, маринарка, кав»яр, ґринджоли, кнайпа, кобіта, пацьорки.

   ІІ. Габелок, воканчі, козерки, галанджія, літепло, помітка, смаженя, тарабайло.
   ІІІ. Гальба, здибанка, кумпель, летовище, канапка, рафунок, гратуляції, канапа.
Для довідок. І. Дядько, праска, піджак, ікра, сани, кав»ярня (бар), жінка, намисто. ІІ. Неслухняна дитина, черевики, сани, галас (шум), тепла вода (підігріта на сонці), косинка, яєчня, базіка. ІІІ. Кухоль, зустріч (побачення),  товариш, аеропорт, бутерброд, випадок, привітання, диван.

3. Пояснювальний диктант. Перепишіть підкресліть діалектні слова, поясніть лексичне значення кожного письмово.Чому таких слів чимало в мові творів багатьох українських письменників? Яка їхня роль у художніх творах?

1. Газдівство у старої Лесихи несогірше. Хата хоч стара, та ще добра; будиночки нові, просторі й опрятні, худібка красна, що Господи, гладке кожне, мов слимак. Лесиха жінка господарна та запопадлива. Сукриста дуже та тверда. Бувало, як за що завізьметься, то хоч рака лазь, усе поставить на своїм. (І.Франко). 2. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню. Марічка любила, коли він грав на флояру....Чудна пісня тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки. (За М.Коцюбинським).
ІV. Домашнє завдання

1. Перегляньте мапу України з діалектів та говірок.

2. Випишіть уже знайомі вам 4 слова та складіть з ними 4 речення.

Завдання на 17.09.2020

Тема. Звертання та вставні слова у простому реченні. Розділові знаки при них.

І. Пригадай, переглянувши відео

ІІ. Працюємо з підручником стор. 13, 14 (повторюємо правила звертання та вставні слова, звертаємо увагу на схеми).

ІІІ. Практикуймо!!!

1. Прочитайте, визначіть звертання. Поясніть вживання розділових знаків. Вказати звертання поширені та непоширені. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Україно! Ти моя молитва… (В. Симоненко.) Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б. Олійник.) Як тебе не любити, Києве мій! (Д. Луценко.) Я люблю тебе, місто бурхливе, твоє царство і мідяний спів. (М. Шульга-Шульженко.) І хто тебе оббризкав, місто, таким зеленим ластовинням? (Н. Матвійчук.)

2. Прочитати речення вказати вставні слова, пояснити вживання розділових знаків у реченнях. Пояснити, чому вставні слова не є членами речення.

Я мислю, отже, існую. (Античний вислів.) Потік, напевне, пам’ятає що був і кригою, і снігом (О. Шугай.) У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. (З підручн.) Здається, папороті цвіт я в темну нічку відшукала (Л. Забашта.) Я, либонь, таки дочекаюся. (Г. Чубач.) А листопад, на диво, розіслав зелений килим скверів та бульварів. (С. Охріменко.) А в кущах ямки глибокі, видно, лосі йшли гуртом. (В. Скомаровський.) Кажуть, у степу є такі криниці, у яких навіть удень відбиваються зорі. (В. Яринич.)

3. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Чи вмієш ти доречно використовувати у своєму мовленні звертання, вставні слова та різні однорідні члени речення? Як вони збагачують твою мову? На закріплення вивченого виконай письмово тести.

1. Звертання:
А) називає того, хто звертається; Б) називає того, до кого звертаються;
В) виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним.
2.Скласти речення із звертанням, звертання позначити, підкреслити головні і другорядні члени речення.
3. У реченні звертання :
А) є головним членом речення; Б) є другорядним членом речення;
В) не є членом речення.
4. Вставні слова і сполучення слів:
А) виражаютьставленнямовця до повідомлюваного ним;
Б) означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;
В) називають того, до кого звертаються.
5.Скласти речення із вставним словом чи сполученням слів, вставне слово (сполучення слів)позначити, підкреслити головні і другорядні члени речення.
6. На письмі звертання виділяються:
А) комами або знаком оклику залежно від інтонації, Б) лапками; В) тире.
7. У реченні Мабуть, не з тієї ноги встав (Нар.творч.) вставне слово стоїть:
А) на початку речення; Б) у середині речення; В) у кінці речення

8.Звертанням у реченні Водичко, умий моє личко є:
А) личко; Б) водичко; В) моє.
9. Укажіть речення, у якому є однорідні члени:
А) Ліс якусь хвилину стояв нерухомо. Б) Мудрим ніхто не родився, а навчився.
В) Солов’їні пісні навіювали на мене теплі спомини.
10.Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки:
А) І плащі, й костюми, й блузки — усе це можна купити в магазині одягу.
Б) Ми назбирали: боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.
В) Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.
11.Укажіть речення, у якому правильно виділене звертання: А) Нібрате , я не залишу тебе самого. Б) Їж , Мартине , мати ще підкине.
В) Ловись рибко , велика та все велика.

ІV. Домашнє завдання

Вправа за підручником 32, стор. 15.

Завдання на 16.09.2020

Тема. Однорідні члени речення в простому реченні

І. Пригадай!!!

— Яка відмінність між складним реченням і простим?

— Які члени речення називаються однорідними? Наведіть приклади.

— Чи утворюють словосполучення підмет і присудок? Чому? Наведіть приклади.

— Чи утворюють однорідні члени речення словосполучення? Чому? Наведіть приклади.

ІІ. Практикуймо!!!

1. Лінгвістичний аналіз. Прочитайте речення. Визначіть однорідні члени і поясніть розділові знаки при них.

На високих горбах шуміли під вітром віковічні дуби, липи, клени, ясени (А. Шиян). 2. Сніг лежить білий, сріблястий. Довго барилась зима, а оце впала на землю (Ю. Яновський). 3. Явором, чебрецем, м’ятою, любистком запахло літо (К. Гордієнко). 4. Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла (Л. Глібов).

2. Виконуємо письмово

1. Перепишіть, уставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

Історія народу має г..р..їчні трагічні щасливі сторінки. В г..р..їчному найбільше проявляєт..ся національний характер народу його душевна краса талант. Ці ст..рінки особливо хв..люють і викликають почут..я національної гордості. (Із журналу)

2. Перепишіть, на місці крапок вставте узагальнювальні слова. Накресліть схеми. Поясніть уживання розділових знаків.

Мамина хата в садку, як у віночку. Коло хати …: вишні, черешні, яблуні. Перед вікнами …: бузок, барбарис. Під вікнами …: півники, красоля, півонії, крин (лілея), нагідки. (За Д. Чередниченком)

С 3. Складіть 2 речення з узагальнювальними словами за поданими схемами: