Адже Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ сторіччя. В своїх творах він показав простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за краще життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу , оспівав його високу поетичність.
- Які твори Коцюбинського ви знаєте?
(«Ялинка», «Тіні забутих предків», «Харитя», «Хо»)
Заздалегідь ви поділилися на групи: 1 – екскурсоводи, 2 – дослідники, 3 – декламатори, 4 – літературознавці.
Група дослідників провела пошукову роботу, зібравши матеріал про перебування М.Коцюбинського в нашому місті, відвідала будинок, де жила родина письменника, і зробила його світлини. Група екскурсоводів на основі зібраних матеріалів проведуть нам цікаву екскурсію.
Надаємо слово екскурсоводам.
Заочна екскурсія до будинку М.Коцюбинського
-Життя і творчість М.Коцюбинського можна порівняти з кипучою, вічно живою гірською рікою. Коцюбинський був великим оптимістом, ніколи не втрачав віри в людей, у перемогу добра над злом, світла над темрявою.
Наш край пишається тим, що причетний до цієї великої постаті. Адже саме тут, у Барі, проходили дитячі роки життя М.Коцюбинського. і зараз ми з вами побуваємо саме там, де жив великий Сонцепоклонник упродовж кількох років. Ось перед нами будиночок, на жаль, не зовсім у належному стані, але саме сюди поселилася сім’я Коцюбинських у 1874 році, коли переїхала до Бару. Батько Михайла Михайловича, людина добра, чесна, запальна, постійно вступав у конфлікти з начальством і тому змушений був часто змінювати роботу, внаслідок чого сім’я не жила довго на одному місці, терпіла матеріальні нестатки.
-Купріян видався йому кремезним, могутнім. Замість очей у старого – фіолетові плями. І тому вираз обличчя у лірника страшний і грізний. Аж моторошно було на нього дивитися. Ще більше вразила хлопчика пісня Купріяна:
У містечку Богуславку
Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава…
Михайлик слухав як зачарований. Коли дід скінчив пісню, хлопчик, зашарівшись, схопив старого за рукав і запитав, чи той і справді бачив Бондарівну.
-Щиро заприятелював Михайлик із лірником. Упрохав матір, щоб та дозволила Купріянові в них пожити. Старий прожив у Коцюбинських більше тижня. Пішов до Копайгорода. Потім знову повернувся, але вже хворий. Незабаром дід помер. Вразливий Михайлик важко переживав утрату, а потім показав матері синенький зошит, у якому були записані ним пісні діда Купріяна. І сказав, що хоче написати за ними п’єсу. Майбутньому письменнику йшов усього десятий рік…
-Михайликові йшов одинадцятий рік, коли він зробив спробу написати першу п’єсу за мотивами народної пісні – «Бондарівна». Учився хлопчик тоді в третьому класі Барської початкової школи.
«Бондарівну» поставили на веранді ось цього будинку, в якому жила родина. Ролі виконували брати і сестриКоцюбинського – Марійка, Хомця, Софійка. Михайликові припала до вподоби роль Людської совісті, а в останній дії він грав роль Судді.
-У 1875 році М.Коцюбинський вступив до третього класу Барської початкової школи. З-поміж інших учнів Михайлик вирізнявся уважністю, серйозністю, успіхами в навчанні. А до цього його вчив вдома єдиний тоді в місті вчитель Я.Богачевський.
-До 1879 року родина жила в Барі, а Михайлик із 1876 року навчався у Шаргородській духовній гімназії, на канікули приїжджав до батьків у Бар. Тут у 12 років він написав комедію на злободенну тему «Поп Влас, что имеет власть» і поставив її на домашній сцені.
Слово вчителя
Літературознавці підібрали вірші відомих вінницьких поетів про М.Коцюбинського, а декламатори підготували їх виразне читання.
Надаємо їм слово
Відомості про письменників
Виразне читання поезій
1. У Вінниці є будинок-музей, у якому народився і жив М.Коцюбинський. у будь-яку пору року сюди спішать шанувальники його творчості зі всіх куточків області, України, з близького і далекого зарубіжжя.
Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. Дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району.
Відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів «Біблійна алегорія» (США, Філадельфія). Став дипломантом Міжнародного конкурсу «Створімо сучасну українську патріотичну пісню».
Анатолій Бортняк. «Квіти Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
2. Ніна Гнатюк з тих, кого надихнуло на пісню Поділля, його працьовиті люди, щедрі серцем і добрі душею. Від неї, родючої батьківської скиби, взяла вона цілющу наснагу. Її поетичне слово є ароматом тієї землі. Колискою для Ніни Гнатюк стала Ямпільщина. Тут у селі Безводному в 1947 році в родині колгоспників уперше заявила про себе майбутня співачка рідного краю. Закінчила філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту імені М. Островського.
Ніна Гнатюк – лауреат республіканської премії ім. М. Островського, обласної комсомольської премії ім. Миколи Трублаїні.
Вірш Ніни Гнатюк «Перечитуючи Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
3. Тетяна Василівна Яковенко народилася 16 травня 1954 року в с. Соболівці Теплицького району Вінницької області.
Закінчила філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М. Коцюбинського та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН Україну, працювала в школі.
Нині Тетяна Яковенко - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету, член спілки письменників України.
Автор восьми поетичних книг та більше п'ятдесяти наукових статей з питань перекладу та сучасного літературознавства. Відмінник освіти України.
Лауреат обласної літературно-мистецької премії "Кришталева вишня" та Всеукраїнської літературної премії ім. М.Коцюбинського. Вірші Тетяни Яковенко увійшли до "Антології української поезії другої половини XX століття" (Київ, 2001).
Тетяна Яковенко.»Яблуні із саду Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
4. На Південному Бузі є так звана "Скеля Коцюбинського", мальовничий куточок, де любив відпочивати і обмірковувати свої твори письменник. За традицією до пам'ятного місця приїздять після випускного вечора юнаки та дівчата, щоб зустріти схід сонця, послухати соловейка, помріяти, поспівати.
5. Григорій Усач написав вірш, присвячений цьому місцю. Народився 1934 р. у Немирові на Вінниччині. Поет, прозаїк, драматург. Закінчив Вінницький педагогічний інститут у 1958 році. Член СПУ з 1974 року.
Видав низку поетичних збірок. П'єси Г. Усача йдуть у багатьох лялькових театрах України та за ЇЇ межами. За його сценаріями знято мультфільми. Ряд творів письменника перекладено болгарською, молдавською, польською, російською, чеською та ін. мовами. Перекладає з різних мов, твори ізраїльських поетів.
Григорій Усач. «Камінь Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
ІV. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до творів, опрацьованих на уроці.
Скласти літературний диктант до теми уроку або кросворд.
V. Підсумок уроку
Скласти сенкан
Наприклад
Коцюбинський
Талановитий, романтичний
Творить, надихає, бентежить
Жив у нашому місті
Сонцепоклонник
Завдання на 15.04.2021 (Б клас), 16.04.2021 (А клас)
Тема. Роль сім’ї у формуванні життєвих переконань людини. Стосунки між різними поколіннями в родині
2. Схарактеризуйте 1-2 реченнями письмово стосунки між членами родини, запишіть висновки, подані нижче.
- Стосунки між Климком і бабусею;
- Стосунки між Климком і батьками.
3. Запишіть асоціативне гроно „Родина Клима”
2. «лагідна старенька жіночка, котра весь час поралася на кухні й поливала квіточки у вазонах».
3. «винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху».
4. «…про мою бабусю він говорить з величезною повагою й захопленням».
5. «Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів – програвав щодня купу грошей…».
6. Помічником блакитних прибульців серед людей виявився...
7. Вона любила мугикати собі під ніс пісню групи «Бітлз» «Yellow submarine».
8. „...засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів”.
9. „...Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця передніми зубами. А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими бровами”.
10. „...У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння”.
- Ім’я Кактуса.
- Щоб не давати справжньої клятви, Клим … пальці.
- Місце, де офіційно працювала бабуся Соломія.
- Автомобіль часу.
- Як лагідно всі звали бабусю Клима?
- Прізвище Сашка-Кактуса.
- Таємне Товариство …
- Часоліт приземлився на …
- Бабуся заховала таємничі пристрої на …
- Ключ від машині часу був захований під горщиком з квіткою …
- Як звали головного героя.
- Без магічних можливостей, прибульці – це звичайнісінькі …
Трішки пограймося!
Завантажте презентацію-вікторину
за повістю Лесі Ворониної «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №
9», перевірте свої знання.
Завдання на 12.04.2021 (Б клас), 14.04.2021 (А клас)
ТЕМА. Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності ТЛ: сюжет, його елементи.
Короткі біографічні відомості про Лесю
Воронину
|
Період
життя |
Подія |
|
Дитячі та юнацькі
роки |
Леся Воронина (справжнє ім'я Олена Анастасіївна Вороніна)
– письменниця, журналістка, перекладачка. Народилася 21 березня 1955 року в родині
інтелігентів (м. Київ). Росла допитливою та кмітливою дитиною. Дуже рано
навчилася читати, змалку почала писати оповідання. Ще в школі цікавилася
українським фольклором, співала в хорі «Гомін», захоплювалася східними
двобоями та йогою.
|
|
Студентські роки |
Протягом 1972-1979 років навчалася на заочному
відділенні філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.
Г. Шевченка. |
|
Трудова діяльність |
1987–1991 рр. –
редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року
працювала в дитячому журналі «Соняшник». Нині – автор та ведуча програм на Радіо Культура. |
|
Літературна
творчість |
Автор дитячих
іронічних детективів, об'єднаних у серію «Суперагент 000»: «У пащі
крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних
нетрях», «Таємниця золотого кенгуру», пригодницьких повістей «Пригоди
голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера». Під псевдонімом
Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років
з'являлися на сторінках журналу «Соняшник». |
|
Псевдоніми |
Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич. |
|
Перекладач |
Перекладає з
польської мови (твори Станіслава Лема,
Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та
ін.).
|
|
Відзнаки |
Лауреат
Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004); лауреат Всеукраїнського конкурсу
романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005); лауреат Міжнародного
літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006); лауреат конкурсу «Книжка року
Бі-бі-сі» (2008); Перша премія УІ Московського міжнародного конкурсу
«Мистецтво книги» в номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни
Ганса-Християна» (2009). |
Перегляньте відео «Леся Воронина / # Живі
письменники». Режим доступу: : https://www.youtube.com/watch?v=gwtisTYLw00(Український інститут
книги).
«Таємне Товариство боягузів, або засіб
від переляку № 9» – дитяча пригодницька
науково-фантастична повість Лесі Ворониної, у якій добро дає відсіч злу. І
героями-переможцями є
не фантастичні суперкіберістоти, а звичайні малопримітні люди, та ще й боягузи по суті.
У книгах нечасто боягузи є героями: за звичкою з них сміються і
протиставляють їм сміливців, чия рука не здригнеться. А даремно, бо психологи, що
вивчають феномен страхів, твердять, ніби боягузи в житті бувають чесніші у
своїх почуттях за сильних духом героїв. Усіма фібрами своїх переляканих
душ вони відчувають небезпеку, швидко на неї реагують. І якби світ складався із суцільних боягузів, то, може, був би м'якшим. Це
заспокійлива версія психологів, яка дуже втішає негероїв. Принаймні їхній світ
не напханий робокопами –
у ньому все звично й без подвигу.
Отож, «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» –світ
карколомних пригод звичайного хлопчика Климка Джури, який, пройшовши
випробування, поборов свій страх і став сміливим.
Літературознавчий словничок
Пригодницька повість – це епічний (розповідний, рідше – віршований) твір, у якому
описуються незвичайні або небезпечні події.
Фантастична
повість – це твір, сюжет якого ґрунтується
на фантастиці, тобто уявний світ не відповідає реальному.
Сюжет - послідовність подій,
яка становить зміст художнього твору.
Елементи сюжету: експозиція – письменник розповідає про час і місце дії, знайомить з героями; зав'язка – подія, від якої починається історія героїв твору; розвиток дії; кульмінація – найнапруженіший момент
у житті героїв; розв'язка – автор повідомляє, чим закінчується історія. У творі може бути змінений порядок елементів сюжету, може бути відсутнім якийсь з елементів, а кульмінацій буває кілька.
Сюжет повісті «Таємне
Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»
|
Експозиція |
Розповідь Клима про свого заклятого ворога – Кактуса. |
|
Зав’язка |
Клим потрапляє до секретної лабораторії ТТБ. |
|
Розвиток дії |
Хлопець випробовує на собі «ліки» від страху. |
|
Кульмінація |
Клим Джура переміг інопланетян. |
|
Розв’язка |
Битва з Синьомордиками, збирання мух проти них. |
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
1. Складіть інформаційне гроно «Леся Воронина». Життя та діяльність письменниці.
3. Визначіть елементи сюжету повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pr9qzm3ft18
4. Розташуйте події 6-12 розділів повісті в правильній
послідовності:
·
зустрічі з Баксом
·
бенкет космічних прибульців
·
проникнення в банк
·
потаємний вхід у кабінеті директора банку
·
зустріч Климка та велетенської синьої ропухи на будмайданчику
·
повернення з лігва блакитних жаб
·
Паганіні стає Маком Норрісом
·
напад на банкіра
Відповідь. Напад на банкіра – проникнення в банк – зустрічі з Баксом – потаємний вхід у кабінеті директора банку – бенкет космічних прибульців – повернення з лігва блакитних жаб – Паганіні стає Чаком Норрісом – зустріч Климка та велетенської синьої ропухи на будмайданчику.
5.Питання для самоконтролю.
– Чим повість Лесі Ворониної «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» відрізняється
від повістей Всеволода Нестайка та Ярослава Стельмаха?
– Яка тема та
ідея твору «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»?
– Чи справив на вас враження Клим Джура?
6. Гра «Найуважніший читач»
Режим доступу: https://learningapps.org/1538821
Завдання 09.04.2021
Урок виразного читання. Читання прозового уривка з повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
І.
Мотивація навчальної діяльності
https://learningapps.org/view8329315
Налаштування до роздумів
- Згадайте, які веселі пригоди траплялись з вами під час канікул, відпочинку?
- Як ви дієте, коли потрапляєте у складну життєву ситуацію?
Це ви робите самостійно чи звертаєтеся по допомогу до дорослих?
- Чи важливий для сучасної людини уміння фантазувати, уявляти?
- Хто це - романтик?
Романтик – це непересічна особистість, що діє в незвичайних обставинах, якій властиві яскраві почуття, безстрашність, гостра реакція на спричинену кривду.
Наприклад:
1) Завжди прагнути до пізнання нового, незвіданого, таємничого.
2) Не зупинятися на досягнутому.
3) Багато читати, бути допитливим.
4) Бути сміливим та відважним.
5) Розвивати свої фізичні здібності, тренуватися, загартовуватися, щоб у будь-який момент прийти комусь на допомогу.
«Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» – це пригодницька повість, написана Ярославом Стельмахом, у якій автор знайомить читача із двома шестикласниками і розповідає про їхні літні пригоди.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1)
Виразне читання,
переказування.
Учні зачитують, переказують епізоди, які їм найбільше запам’яталися.
2.
Робота з текстом.
Завдання:
зачитати смішні, комічні епізоди, пояснити, яким чином письменник досягає мети
розсмішити читача.
З а в д а н н я: поєднати стрілочками риси
характеру з ім’ям героя.
допитливий
задерикуватий
необережний Митько обманщик
веселий Сергій миролюбний
боягуз
дотепний
кмітливий
4.
Поетична хвилинка.
У бабусі
на селі дивувалися малі:
Дві руки бабуня має, а у сотні справ встигає:
Зранку двір позамітати, і курчат нагодувати,
Та підлогу змити в хаті, дати їсти поросяті,
Ще здоїти нашу Зірку, залатати в кофті дірку,
На городі все полити, в кухні грубу розтопити,
Й на домашньому яйці заколочені млинці.
Тільки-но почався ранок, для онуків ось сніданок.
„Прокидайтеся, малята, бо у вас ще справ багато:
Треба бігати, гулятись, сил - здоров’я набиратись.
Влітку гарно у селі, насолоджуйтесь, малі!”
Юлія Турчин
1.
Виразне читання.
Виразне
читання розділу повісті «Митькозавр з Юрківки» - «Озеро. Змії люблять сіно»,
«Таємничий і бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не
читати», «Я вкрив себе ганьбою. Великий зоолог».
2.
Обмін враженнями про прочитане.
3. Робота над характеристикою героїв.
З а в д а н н я: використовуючи
цитати з тексту, довести:
·
що Сергій і Митько
люблять природу;
·
що вони мають
почуття гумору, уміють покепкувати не лише з інших, а і з себе самих;
·
що вони дружелюбні;
·
що вони довірливі;
·
що вони сміливі
шукачі пригод;
·
що вони допитливі.
6.
Аналіз художніх засобів.
З а в д а н н я: розподілити по групах і назвати види художніх засобів та визначити їхню роль у творі: ботанічка; сушити голови; вигравати в уяві; привабливі веселкові барви; діточки; нам’яти вуха; двоє лобуряк на голову старенькій жінці; сісти на шию; надщербити несхитність; стрілка гойднулася в нашу сторону; переборщили трохи; хвацькі й одчайдушні (мандрівники); шкірити зуби; пошарпаний (велосипед); юні лівінгстони; задимів, мов і не було; старенька огрядненька (жінка); зворушлива ( сцена); сердешна; розчервонілий вусатий (здоровань); накинути оком; дременув; худющий; опецькуватий; кинути погляд і хода; паняй; куди очі бачать; мов йому замакітрилось; розтелепа; голубінь неба заглядає в синь лісового озера; птахи радіють; мухолови; раз плюнути; насурмонені; не потикається; сліди лап; мов від крокодила; мовчазний таємничий (ліс); казковими (велетами); заступали путь; почимчикував; почовгав; розлючене(обличчя); докори совісті вгризалися в душу; став, мов укопаний; здоровенних і страшних (лап).
Паспорт твору
Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницька повість.
Тема: сюжет повісті описує пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.
Ідея: возвеличення справжньої дружби, духу пригод, гарного ставлення до старших; підтримка креативності, сміливості, наполегливості, працелюбства; засудження хитрості, брехні, пихатості.
Головні герої: Сергій Стеценко, Митько Омельчук, Василь, ботанічка, батьки хлопчиків.
Значення в літературі: Ярослав Стельмах збагатив українську літературу ще одним прикладом справжньої дитячої дружби та безтурботного дитинства. Він зробив внесок у розвиток дитячої літератури.
Особливості: повість складається з дев’яти розділів, кожний із яких має свою експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку.
Чому я маю прочитати цей твір: щоб переконатися, що справжня дружба справді існує; щоб зрозуміти, що все таємне колись стане відомим; щоб насолодитися пригодами двох друзів.
Повість вирізняє тонке почуття гумору, постійна інтрига та таємнича загадка, яка розкривається в кінці твору.Вона розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні шостого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах, а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим пригодницьким характером оповіді і бажання оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Виконайте завдання
https://learningapps.org/view6886712
ІV. Домашнє завдання
Напишіть невеличкий твір "Мої враження від прочитаної повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»"
Завдання на 28-29.01.2021
Тема.Ірина Жиленко. Основні відомості про письменницю. Поєднання реального і фантастичного в поезії «Жар-Птиця».
Добрий день, мої шестикласники! На минулому уроці ми побували в поетичній царині ліричних творів С.Чернілевського. Сьогодні ми також будемо подорожувати світом дитинства. Перед нами постануть інші образи, які спонукатимуть до роздумів.
І. Знайомство з письменницею
Перегляньте відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=BHtwNgmO7Hk
ІІ. Виконайте письмово наступні завдання
1. Запишіть у зошит пропуски з картки
Завдання на 27.01.2021
Тема. Станіслав Чер нілевський. «Теплота родинного
інтиму».«Забула внучка в баби черевички».
Відеоролик
про Станіслава Чернілевського
https://www.youtube.com/watch?v=N5w8Kr1uDZk
Станіслав Чернілевський – чудовий майстер поетичного слова,
дебютував на початку 1980-х років збіркою «Рушник
землі».
Народився майбутній поет 6 липня 1950
року в с. Жван Муровано-Куриловецького району, що на Вінниччині. «Я
народився поміж двох річок – невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами
та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, - так поетично
розповідає він про себе.
– Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі,
могутні рухи.
Десь в четвертому класі я зіграв на
сцені першу роль – хлопчика, що вкрав на колгоспному полі огірки, а мама його
присовістила, і він, каючись, відніс їх назад.
Береги Дністра, де я жив, були райськи-благодатними: там росли колгоспні груші,
яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми,
хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та
помідори, поки сторож не гнався за нами.
У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому
щиро й самовіддано.
Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди –
щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір».
Родина рано втратила батька, коли Станіслав був іще зовсім малим. На материних
руках залишилося троє дітей. Матеріально було надзвичайно сутужно, тому хлопця
влаштували спочатку у Муровано-Куриловецьку школу-інтернат, після закінчення
якої Станіслав навчався у середній школі-інтернаті в Тульчині. Із того
«присмаченого» гіркотою розлуки раннього дитинства на все життя узяв майбутній
поет переконання, що найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і
теплота родинних стосунків. Дмитро Павличко у передмові до книги С.
Чернілевського «Рушник землі» (1984 р.) писав: «Є такі серця, для котрих
розлука з матір’ю – смертне страждання…Таке серце і в Станіслава
Чернілевського. З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних
почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі
душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити гучним
прибоєм поетичного слова».
Талант до поетичного слова виявився рано: ще учнем четвертого класу він
надрукував свій перший вірш (про Тараса Шевченка). Як радісно було побачити
написані власноруч рядки в районній газеті! Його творча дорога сповнена невтомного
пошуку: філологічний факультет Київського університету, факультет кінорежисури
Київського театрального інституту, Вінницький педагогічний… Працюючи на
Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, Станіслав
Болеславович узяв активну участь у створенні багатьох фільмів (зокрема
«Дударики», «Вир», «Два гусари»). Та якими дорогами не водило б його життя,
найсвятішою залишиться дорога до маминої оселі, до «зелених кленів Тульчина» -
туди, де народився душею.
Станіслав Чернілевський – лауреат премії імені Василя Симоненка.
Нині працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за
дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам
Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К.
Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського.
Переглядаємо!
Відеопоезія. С.Чернілевський "Теплота родинного
інтиму..."
https://www.youtube.com/watch?v=mMT9m4CgtZA
Аналіз вірша
https://dovidka.biz.ua/teplota-rodinnogo-intimu-analiz/
Тема: спомини
про рідну хату, дитинство, доброту та щирість материної душі.
Ідея: уславлення
материнської любові, щасливих років дитинства, батьківської хати.
Основна думка: кожна
людина завжди пам’ятає рідне місце, де народилася, чарівне дитинство, теплоту
батьківської оселі.
Практикуємо!
Читаємо поезію «Забула внучка в баби черевички» або переглядаємо відео
https://www.youtube.com/watch?v=ooNLvL2xsUE
Аналіз даної поезії письмово
https://dovidka.biz.ua/zabula-vnuchka-v-babi-cherevichki-analiz/
Тема:
Ідея:
Основна думка:
Завдання на 28.12.2020
Урок літератури рідного краю.
Письменниця Вінниччини Ліна Біленька.
Дорогі мої шестикласники, знайомимося з письменницею нашого краю. Переглядаємо біографію та вивчаємо її творчість.
Епіграф до уроку
Моє
Поділля – стежко руса
До богоокої ріки.
Від Коцюбинського до Стуса
Стоять у слові земляки.
М. Каменюк
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.
Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм»
-
Діти, пригадайте твори письменників нашого краю, які ми вивчали з вами на
уроках української літератури?
-
А яких письменників, музикантів, художників Вінниччини ви знаєте?
-
А чи хотіли би ви дізнатись більше про відомих людей нашого краю?
II.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III.
ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
IV.Життєвий і творчий шлях Ліни Біленької
Ліна Біленька
-Ангеліна (Енгеліна) Тимофіївна Студецька (Григор'єва).
Народилася 10 січня 1925 р. в с. Юзвин
(тепер — Некрасове Вінницького району) на Вінниччині. Закінчила Вінницький
педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни. Працювала лаборантом в
альма-матер, коректором в обласній друкарні, редактором реклами, інспектором
архівного відділу при облвиконкомі, старшим техніком на заводі
радіоелектроапаратури. У 1982–1984 рр. була секретаркою і літконсультантом
Вінницької письменницької організації. У 1995 р. разом з чоловіком —
письменником Миколою Студецьким переїжджає на Київщину. Згодом оселяється у
Будинку ветеранів сцени в Пущі-Водиці (Київ).
Творчість
Пише переважно
для дітей. Перша публікація — у 1945 р. в газеті «Вінницька правда». Згодом її
ліричні поезії і твори для дітей публікуються в українській періодиці.
Авторка книжок:
«Українським дітям у всьому світі» (1990), «Три зошити» (1991), «Весела
книжечка для малят» (1991, у співавторстві з Петром Головатюком), «Цок, цок —
іде цапок» (1992)
Твори
перекладені балкарською, кабардинською і російською мовами.
V. Робота з текстом
1.
Вірш «Бережімо Україну»
Бережімо
Україну –
Нашу
матінку єдину:
Хлібні ниви золотисті
І
ліси зеленолисті,
Голубі озера й ріки,
Чаєнят
сріблястих крики,
Неба
синього глибини,
Тиху
пісню журавлину –
Бо у нас одна-єдина
Рідна мати – Україна
Тема:
закликання людини любити та берегти природу, красу і дійсність.
Ідея:
зображення яскравих фарб природи.
Основна
думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони України.
Жанр:
пейзажна лірика.
2.
Читання учнями вірша «Ранок»
Озивається
ранок до мене
Щебетанням
розбуджених птиць
І
дерев шелестінням зеленим,
І
гудінням бджілок-трудівниць
Я
саджу перед вікнами квіти,
Я
вслухаюсь у пісню весни.
Вже
зі мною прощається квітень,
Залишаючи
спогад ясний
Журавлів
залишає в дарунок
І
заливистий спів солов’їв,
І
на сонці настояний трунок
Яблуневих
подільських садів.
Тема:
оспівування краси природи.
Ідея:
захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними
кольорами.
Основна думка:
кожен із нас — невід'ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий
чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та
берегти цю чудову і неповторну красу.
Жанр: пейзажна
лірика.
3. Бесіда за прочитаним твором.
- Чи сподобався вам вірш?
- Які кольори ви
побачили в поезії?
- Як
описує ранок письменниця? Доведіть
рядками із поетичного твору.
4. Вправа «Уявна картина»
- Розкажіть, які би ви намалювали картини після прочитання віршів Ліни Біленької?
Краса природи
приваблює не лише поетів, композиторів та художників, а й кожного з нас. Тож
учіться бачити красу природи не лише у книжці, а й у житті. Зупиніться перед
красою і ви станете кращими, благороднішими.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати твір Калинця І. «Хлопчик-фігурка, який
задоволений собою», за посиланням
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3296
Завдання на 30.11.2020
Тема. «Джури козака Швайки» ("На козацьких островах"). Історична основа твору. Тема боротїнських козаків проти татарської орди.
І. Прочитайте, цікаво!!!
1. Жанр — Історико-пригодницький роман. Рік видання — 2007
Тема «Джури козака Швайки» — зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва
2. Історична основа роману “Джури козака Швайки”
Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували “уходи” та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Гераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менглі I Герая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського “Джури козака Швайки”
ІІ. Запам'ятай!
Виконуємо письмово
1. Бидлом і байдаком пан Кобильський називає…
2. Майже щодня то лось, то борсук приходили
лікуватись до…
3. Разом із прадідом канівецького старости
під Синіми водами бився прадід…
4. Схоже, не раз і навіть не десять разів
довелося побувати в найлютіших січах…
5. У дуплі виднілося смагляве обличчя і чорні вуса…
6. Дуже багато знав і розповідав так, що й не
вірилось ніби це було насправді…
7. Вітрик і Барвінок були найвірнішими
друзями…
8. Дивна людина із довгою та білою бородою – це…
9. Наставником для
Санька став..... чому...
10. Козацької майстерності Грицик навчився у ....
11. Хто такі Грицик і Санько?
Запишіть спільні та відмінні риси
Готуємося до уроку в zoom (читаємо роман)
Завдання на 26-27.11.2020
Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»).
Кожен з вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків — козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі „Джури козака Швайки“ одного з найцікавіших сучасних українських дитячих письменників, ім'я якого, на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкій публіці.
І. Опрацюйте біографію письменника. Переглянувши відео, випишіть 5 цікавих фактів із його життя.
https://www.youtube.com/watch?v=n1EHtgMXukE
ІІ. Читаємо „Джури козака Швайки“, перейшовши за посиланням (на уроці в понеділок будемо опрацьовувати).
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13789
Завдання на 19-20.11.2020
Тема.
Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви,
героїчний пафос твору.
Епіграф
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Г.Шевченко
Робота з епіграфом:
-
Прочитайте слова винесені в епіграф уроку.
-
Як ви їх розумієте?
Дійсно, діти, спадщина
нашого народу дуже багата – це і усна народна творчість, і музичні традиції,
хореографія, мистецтво…можна вести перелік дуже довго, але які б вітри історії
не ширяли Україною впродовж століть, а народний дух лишається несхитним і
допоки ми будемо пліч-о-пліч стояти за нашу Батьківщину нічого не приведе нас
до забуття. Бо куди б не закинула нас доля, ми завжди маємо пам’ятати той
рідний куточок, в якому народилися.
І. Актуалізація опорних знань.
Перед тим, як перейти до теми уроку, пригадаємо, що ми
знаємо про Т. Г. Шевченка?
Мозковий штурм «Чи знаєте ви Т. Шевченка?», метод
«Кросворд»
Давши правильну відповідь на запитання і записавши її, ви отримаєте назву поеми Т.Шевченка, а заразом і тему нашого сьогоднішнього уроку.
1.Соціальний стан Шевченка у дитячі роки.
Кріпак (третя буква)
2. Скільки творів увійшло до І видання «Кобзаря»?
Вісім (перша буква)
3.Захоплення поета в дитинстві.
Малювання (друга буква)
4.Назвіть художника, який першим помітив у Шевченка
справжній талант живописця і став йому допомагати.
Сошенко (п’ята буква)
5. Річка, біля якої похований поет.
Дніпро (четверта буква)
6. Місце народження Кобзаря.
Моринці (остання буква)
У скільки років малий Тарас залишився сиротою?
Одинадцять (друга буква)
7.Перша
збірка Т. Шевченка, видана в 1840 р.
«Кобзар» (перша буква)
8. Російський письменник, портрет
якого намалював Карл Брюллов, щоб розіграти його в лотерею і викупити Т.Г.
Шевченка з кріпацтва.
В.А. Жуковський (четверта буква)
9. Хто був першим учителем
малювання Тараса у Петербурзі?
Ширяєв (остання буква)
10.Заклад ,у якому навчався Тарас
Григорович, отримавши волю.
Академія
мистецтв (перша буква)
«Іван Підкова»
ІІ. Опрацювання нового матеріалу
Учитель. Тепер я переконалася, що багатогранний талант Т.Г. Шевченка, його постать
залишили у ваших серцях слід. Шевченко дійсно писав з думкою про народ, про
його долю. Поет усю силу свого таланту спрямував на те, щоб відстоювати правду
і справедливість і у цьому ми ще раз переконаємося вивчаючи поему «Іван
Підкова».
Отже, ми з вами з’ясуємо історичну основу твору, ознайомимося зі змістом
поеми, будемо аналізувати вчинки героїв та художні особливості.
Запишіть у зошити
Поема - …
(від грецького слова, що означає "твір", "творіння") —
ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені
значні події і яскраві характери.
Iсторична поема — лiро-епiчнi фольклорнi твори про конкретні iсторичнi подiï, процеси та
iсторичнi особи.
Цецікаво, прочитай!!!
1. Іван
Підкова – історична особа. Славним
козацьким кошовим був Іван Підкова (справжнє ім’я Іван Вода). Був дуже сміливий
і розумний. Мав неабияку фізичну силу – міг погнути і поламати пальцями монету,
підкову, зупинити за заднє колесо віз, запряжений шістьма кіньми… За це його
прозвали Підковою. Очолював походи запорожців на турецькі міста. У 1577 р. став
володарем Молдавського князівства, що не сподобалося турецькому султанові і він
пригрозив польському королю новим походом, якщо той не розправиться з Підковою.
Козака хитрощами заманили до Львова, що тоді належав Польщі, схопили, закували
в кайдани. 16 червня 1578 р. отамана було привселюдно страчено на площі Ринок.
Його поховали спочатку у Львові, але згодом козаки перевезли останки свого
побратима до Канева.
Дуже багато польських діячів того часу дорікали королю, що так суворо обійшовся зі славним козацьким отаманом.
«Історія написання
поеми «Іван Підкова». Т.Г. Шевченко захоплювався історією, багато читав. Досить
йому було прочитати думу про морський похід отамана Івана Серпяги, щоб уява
його «намалювала один із найдинамічніших у нашій поезії образів – образ
національного вождя і дисциплінованої військової громади» Історичних свідчень
про похід Івана Підкови в Туреччину немає. Але в історії українського козацтва
відомо чимало походів у Туреччину, у відповідь на напади турецько-татарських
орд на Україну.
Ще по
нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про
його страшну смерть, а Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в
поемі «Іван Підкова». Цей твір поет написав у 1839 р. у
Санкт-Петербурзі.
3.. Прочитайте поему
"Іван Підкова" с.60-61
Бесіда за питаннями (метод
«Прес»):
·
Яка мета морських походів козаків? (Щоб визволити своїх земляків, невольників,
від турецького полону).
·
Під чиїм проводом організовувались ці походи? (Під проводом вдалих полководців)
·
Що символізують вогняні чайки? (Душі загиблих козаків –
море ходів, які повертаються до нас із забуття, щоб не вмирала в нас пам'ять
серця).
4. Дайте
коротенькі, але змістовні відповіді на запитання за змістом твору
1. Які
враження від прочитаного?
2. Яку цікаву
минувшину розповів дід онуку?
3. З чим
звернувся отаман до козаків?
4. Чи
підтримали запорожці свого ватажка? Чому?
5. Із скількох частин складається вірш?
6. Знайдіть, будь ласка, у творі рядки, які містять опис
героя?
7. Як ставляться козаки до свого отамана?
8. Тож яким насправді був Іван Підкова? Охарактеризуйте
його.
Зверни увагу на слова!
5. А тепер, спробуймо
визначити тему, ідею та жанр твору письмово
Тема:
Ідея:
Жанр твору –
Діти, перегляньте уважно художні засоби у поемі «Іван Підкова» та
зверніть велику вагу на їх розмежування!!!
ü
Метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили
чорніють…говорять», «лихо танцьовало», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились»,
море грає», «серце мліє», човни стали».
ü
Епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море».
ü
Порівняння: «могили…, як гори», «хвилі, як ті гори».
ü
Звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре,
батьку, отамане».
ü
Риторичні оклики: «А згадаймо!», «На
байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі
вам!».
ü
Риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Ми з вами, діти, доторкнулися до нашої історії та зробили висновок, що без
нашого минулого, без історії не може бути щасливого майбутнього.
Мене вражає, що Шевченко був настільки сильний духом, що ніякі перипетії
життя не зламали його волю. Вражає, як любив поет вітчизну, уболівав за її
майбутнє, переймався історією свого народу.
Вашою домашньою роботою буде:
- виконати завдання подані вище та роботи надіслати мені на перевірку;
- підготуватися до контрольної роботи «Пісні літературного походження» (стор. 40-63), що відбудеться у понеділок!!!
Завдання на 09.11.2020
Тема. Тарас Шевченко.Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Він був сином мужика –
і став володарем в
царстві Духа.
Він був кріпаком – і
став велетнем
у царстві людської культури.
(І.Франко «Присвята»)
Про нашого геніального поета сказано багато. Однак, перечитуючи твори Великого Кобзаря , ми щоразу відкриваємо для себе щось нове. Його творчість актуальна й нині. Вона написана живою народною мовою і пронизує в саме серце.
І. Опрацьовуємо підручник стор. 57-59 та розгадуємо письмово кросворд, підсумувавши прочитане.
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|||||||||
Питання кросворду :
1. Як називався твір О.Іваненка про Т. Шевченка ?
2. Як звали пана, у якого Т.Шевченко служив козачком?
3. Як називався документ про звільнення з кріпацтва?
4. Як зветься батьківщина Т.Шевченка ?
5. В якому місяці він народився ?
6 Як звали приятеля Т.Шевченка , що допоміг йому визволитися з кріпацтва?
7. Як називається остання книжка поета для українських дітей і простого люду ?
8. Яку назву має збірка видана в 1840 р.?
ІІ. Теорія літератури. Записуємо в зошит та вчимо напам'ять.
1.1. Ліричний твір, лірика (від гр. lirikos — музичний, наспівний) — один з трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами;
- 2) Сукупність творів цього роду поезії.
Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет,
романс, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну,
філософську, любовну, пейзажну, інтимну. Ще — ліричний твір.
1.2. Строфа (гр. strophē) — (повертання) — сполучення двох чи кількох
віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією або тільки
загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш
(дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш
(секстина) та ін. Строфа — це найбільша римована одиниця у віршованому творі.
Існує й однорядкова строфа — одновірш.
2. ІІІ. Опрацювати вірш Т.Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море …») стор. 59
1. «Думка» («Тече вода в синє море
…») – один із перших віршів Т.Шевченка , що дійшов до нас . Написаний 1838р. у
Петербурзі . Назву – жанрове визначення
«Думка» - поет дав творові в «Кобзарі» 1860р. Тема «Думки» - пошук долі молодим
козаком . Подібні мотиви й образи можна знайти в народних піснях .
Сюжет твору має три частини : знайомство з
ліричним героєм - козаком, його роздуми , підсумки роздумів.
У вірші звучать близькі Шевченкові мотиви чужини, неможливості повернутися на
Батьківщину .
2. Звернення до презентації «Думка»
3. Художній
аналіз твору :
-
Які
ваші враження від твору?
-
Визначте
тему вірша? ( Страждання козака за Батьківщиною , батьками , коханою).
-
Визначте
ідею твору ? (Співпереживання за долю козака).
-
Визначте
основну думку твору ? ( Людина може бути щасливою лише на рідній землі з
рідними людьми).
-
З
яких частин складається твір? (В І частині зображено природу і козака , в ІІ
частині – роздуми козака , в ІІІ частині – зображення природи і долі козака ).
-
Зачитайте
найтрагічніший рядок твору ? Поясніть свій вибір. ( «Куди ти йдеш , не
спитавшись ?»)
-
Що
шукає козак? (Долю) Поясніть значення цього слова.
-
Поясніть
рядок «Пішов козак світ за очі» (Доля на чужині)
-
Зачитайте,
які питання ставить перед собою козак ?
Чому?
-
Яка ж
доля чекає на ліричного героя ? («Ні з ким буде поплакати , ні поговорити.)
-
На
яку долю сподівався козак ? ( Думав , доля зустрінеться , - спіткалося горе).
-
Чи повернеться козак на Батьківщину? ( Ні. «Плаче козак –
шляхи биті заросли тернами ).
-
Чому
автор показує протікання води ? ( Це символ плину часу , долі.)
-
Яке
значення має образ журавлів? ( Образ Батьківщини , неможливості повернути час) .
-
Охарактеризуйте
ліричного героя . (Молодий козак, що
шукав кращої долі, але спіткав лише горе
).
-
За
змістом визначте різновид лірики ? (Філософська ).
-
Визначте
художні засоби . ( Епітети : «Синє
море», «серце козацьке»; Метафори : «грає море», «грає серце», «думка
говорить», «спіткалося горе»; Риторичні запитання : «Куди ти йдеш , не
спитавшись ?», « На кого покинув батька , неньку старенькую , молоду дівчину?»).
-
Як
автор ставиться до козака ?
-
Як ви
ставитесь до цього героя ?
- Коли людина може бути щаслива ?
- Чому на вашу думку цей твір став народною піснею?
ІV. Домашнє завдання.
1. Вивчити напам'ять вірш «Думка» («Тече вода в синє море …»), стор. 59. Буду запитувати на уроці в ZOOM!!!
2. Скласти сенкан до слів «Тарас Шевченко»
2Завдання на 05.11- 06.11.2020
Виконуємо онлайн-тест за поемою «Євшан-зілля» М. Вороного (активний 06.11 до 23:00 год.)
Код доступу 8872940
Завдання на 02.11.2020
Тема. Микола Вороний. Коротко про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі «Євшан-зілля». Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини.
І. Опрацювання навчального матеріалу
За
Україну, за її долю, за честь і волю, за народ! — таке творче кредо
письменника, з творчістю якого познайомимось сьогодні на уроці. Це Микола
Кіндратович Вороний.
Утворіть асоціативний ряд до слова Батьківщина
Кожен народ має свої символи як державні,так і народні. Назвіть державні символи України. Про народні символи складено багато пісень і легенд. Вони використовувалися в обрядах,звичаях,їх вишивали на сорочках,рушниках. Народні символи-це наші святині.
Ось деякі з них
У кожного народу свої символи. До речі, у татарського народу символом
батьківщини є євшан, це різновид полину. Люди
вірили,що євшан має чудодійну силу, хто має євшан-зілля, ніколи не забуде рідну землю.
Про цю рослину ми сьогодні почуємо у
творі М.Вороного - великого шанувальника українськиї звичаїв, патріота своєї
Батьківщини, видатного поета
1. Прочитайте про М. Вороного з підручника стор.49
2. Випишіть із тлумачного словника до зошита лексичне значення слів патріот, патріотизм, ностальгія.
Що ви знаєте про євшан-зілля? (євшан-зілля (полин) – символ пам'яті; рідної
землі, Батьківщини; своєрідний пароль українців. У Біблії слово "полин" нерідко поєднується
зі словом "отрута". Грішники
часто зазнають кари Господньої саме полином. Слово "євшан" за
походженням тюркське. Не випадково митрополит Іларіон підкреслював:
"Євшан-зілля зцілює , і хто забуде свою батьківщину, воно пригадає".
Полин найчастіше використовували як оберег від русалок, зустріч з якими
вважалася особливо небезпечною в так званий Русалчин Великдень. Підстерігаючи перехожого
за околицею села, русалка запитувала його : «Полин чи петрушка?». Якщо покажеш
полин, русалка зникне, якщо ж відповіси «Петрушка», то вона може залоскотати
насмерть.
Євшан-зілля – степова запашна рослина з червоним або
пурпуровим цвітом. Існує понад 500 видів цієї рослини. В Україні до 20 видів. Має гіркуватий запах і гіркий на
смак. Ця багаторічна рослина має лукарські властивості. Росте на пустирях,
полях по всій території України. Гіркий полин використовують для поліпшення
роботи шлунка, при отруєнні неякісною їжею).
2.2 Бесіда за змістом твору
1) Виразно прочитайте вступну частину поеми. У ній сказано: «Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування». Про яке йдеться пророкування?
2) Кого чи що засуджує автор у вступі?
3) За яких обставин син половецького хана опинився в неволі?
4) Як жилося хлопцеві? Як це характеризує князя Володимира?
5) Чи довго хлопець пам’ятав Батьківщину?
6) Як жилося батькові без сина?
7) До кого звертається він по допомогу?
8) Який наказ дає гудцеві батько?
9) Як вдалося гудцеві дістатися місця? Чи легким був його шлях?
10) Чи відразу вдалося повернути хлопцеві пам’ять?
11) Якою була друга спроба гудця? Які пісні співав він?
12) Як відреагував хлопець?
13) Чи вразила гудця байдужість хлопця? Які рядки передають хвилювання музики?
14) Якою була третя спроба?
15) Як автор змальовує юнака в момент пробудження?
16) Зачитайте рядки,у яких зазначена головна думка твору
17) Чи повернувся хлопець додому?
18) До кого автор звертається із заключним словом?
19) Як ці слова можна пов’язати із сучасним життям? Які важливі питання
життя українців порушено в поемі?
20) Чи бачите ви шлях, який виведе українців із глухого кута національної
байдужості?
2.3 Художній аналіз твору (письмово) Тема:
Ідея:
Основна думка:
Композиція твору. ПРОЧИТАЙ!!!
Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «…зацурали, занедбали…».
Зав’язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.
Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля.
Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який опинився далеко від Батьківщини і не має вже шляху вороття додому.
ІІІ. Підсумки уроку
- Чи погоджуєтеся ви зі словами П.Тичини: "Забудеш рідний край-твоє всохне коріння".
- Чи можна зневажати історію свого народу, забувати про звичаї,традиції?
- Як ви вважаєте,чому так важливо для людини
пам’ятати про свою Батьківщину,рідний край,батьків,куди б не закинула доля?
Рідна земля додає великої сили й наснаги людині. Особливо це відчуває її
той,хто опиняється далеко за її межами. Тому
людину часто переймають почуття ностальгії. Треба пам’ятати свій
край,щоб не втратити своє коріння: пам’ять про дідів і
прадідів,звичаї,традиції,які передавалися з уст
в уста і збереглися до наших днів.
Можна сказати, що поема
«Євшан-зілля» орієнтована на сучасного читача. Проблема, порушена в ній,
залишається актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних
куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб
кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми
рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до
скривджених.
ІV.Домашнє завдання
1.
Виразно читати
й відповідати на запитання с. 50-56 ( для всіх)
2.
Вивчити правило
с. 56 ( для всіх)
3.
Виписати 5
прислів’їв чи приказок, крилатих висловів про рідний край, Батьківщину ( для всіх)
Завдання на 26.10.2020
Тема. «Ой у лузі червона калина похилилася» Степана Чарнецького і Григорія Труха – пісня, що стала народною
В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття
Як Збруч-річку переходили,
Що стільки народу
Впало за свободу,
Встояти не було сили.
https://www.imgonline.com.ua/download.php?file=result_img/imgonline-com-ua-QRcoden6RGfLIrOrYr.png
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;
«То прославить по всій Україні січових стрільців!».
Завдання на 12.10.2020
Тема. Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її звʼязок із «Молитвою» О. Кониського й
М. Лисенка, духовним гімном України.
І.Опрацювання навчального матеріалу
1. Продовжіть речення «Для мене Україна - це ...».
2. Робота з текстом народної легенди про дівчину Україну, яку Господь обдарував піснею, стор.44
3. Бесіда за змістом легенди усно
• Пригадайте, що
таке легенда.
Легенда (від латинського legenda — те, що має бути прочитане) — переказ про подію або людей, оповитий казковістю та фантастичністю.
• Чому, на вашу думку, Україну в легенді
названо дівчиною?
• Чому дівчина Україна постає в легенді безталанною?
• Чим наділяв Господь Бог «дітей світу»?
• Наскільки точно у творі описано «характери»
різних народів?
• Який неоціненний дар отримала дівчина Україна
від Господа?
• Чи справді цей дар прославив Україну на цілий
світ?
• Визначте за легендою риси національного
характеру українців.
• Що є реальним, а що фантастичним у цьому творі?
4. Записуємо в зошит
5. Виконуємо письмово завдання «Незакінчене речення».
1. Якось
Господь вирішив наділити усіх дітей світу... 2. Французи вибрали... ..... 3. Німці — .............. 4. Поляки дістали... ....
5. Італійці — ........... 6. Дівчина-Україна мала віночок із.......... . 7. Вона сиділа у куточку боса та у........ 8. Узявши дарунок, дівчина
міцно притиснула його до... ............ 9. З ясним обличчям та вірою понесла Україна пісню в.........
6. Читаємо твір "Молитва" на стор 43 та прослуховуємо за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=9ICZ_LCkKDY
7. Усно даємо відповіді на запитання
• Чому
О. Кониський назвав свою
поезію «Молитва за Україну»?
• На вашу думку, наскільки назва твору відповідає
його жанрові та змісту?
• Визначте
провідну думку і
настрій «Молитви за Україну». Назвіть художні засоби твору.
• Що просить автор у Бога для українського
народу?
• Окресліть кольорову гаму твору.
• Скільки в
«Молитві за Україну» слів, пов'язаних із поняттям «світло»?
Назвіть їх.
• Що
спільного між легендою та «Молитвою за Україну»?
• Поясніть роль символів в обох творах.
Завдання на 05.10.2020
Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, М. Вербицького – Національний гімн нашої держави.
І. Пригадай вивчене (завдання необхідно виконати до 6 жовтня 18:00 і є обов'язковим)
Код доступу 3221967
ІІ.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1.Прочитайте та запам'ятайте!!!
Гімн – це
пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені,
розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імперським системам. У
різні періоди XIX – XX ст. як
національний гімн України використовували пісні
«Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» (
«Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка
б об’єднала всіх українців з усіх земель навколо єдиної ідеї, навколо спільної
мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла
Вербицького на слова Павла Чубинського.
Чубинський Павло Платонович (27.01.1839 – 26.01. 1884) – український фольклорист, етнограф і поет. Народився на хуторі, що тепер знаходиться у складі м. Бориспіль Київської області. Закінчив Петербурзький університет. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. За бунтарські пісні був переслідуваний російським царським урядом. Ще студентом Павло Чубинський почав збирати фольклор, згодом очолив етнографічні експедиції, друкував українознавчі статті. Зокрема він записав близько чотирьох тисяч обрядових пісень, багато казок, звичаїв, обрядів. Був великим патріотом України. Прожив майже 45 років.
Вербицький Михайло Михайлович ( 04.03. 1815 – 07.12. 1870) – один із перших професійних композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент і музичний діяч. Народився у польському селі Явірник Руський. Батько був священиком, помер, коли хлопцеві було 10 років. Михайлом та його братом опікувався їх далекий родич Перемишльський владика Іван Снігурський, один із найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в якій співав і навчався Михайло. Побачивши талант хлопця, владика запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора. Алоїза Нанке. У нього Михайло отримав ґрунтовну музичну освіту. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика українських композиторів «золотої доби» - М. Березовського та Д. Бортнянського. Автор симфоній, хорів, музики до оперет. Помер у селі Млини біля Перемишля (Польща), проживши 55 років.
2. Запишіть у зошит
1. Читаємо пісню "Ще не вмерла Україна" та записуємо тему, ідею, головну думку та жанр.
Тема:
Ідея:
Основна думка:
Жанр:
Художні засоби твору
Звертання :
Метафори:
Порівняння:
Повторення:
Епітети:
Зменшувально –
ласкаві форми:
2. Вивчіть напам'ять пісню "Ще не вмерла Україна"
Завдання на 24.09-25.09
Тема. Веснянки: «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «Кривий танець»
І. Пригадай вивчене (письмово)
Скажіть одним словом:
1. Пісня зимового циклу, яку виконують 7 січня, –
2. Календарно-обрядова пісня літнього циклу, яку виконують вечором шостого липня – ...
3. До якого циклу пісень належить пісня «Заплету віночок»? – ...
4. Які пісні, крім русальних та купальських, виконувалися ще влітку – ...
5. До яких пісень відноситься пісня «Добрий вечір»? – ...
6.Українська пісня в обробці Миколи Леонтовича, яка є однією з найпопулярніших пісень на Різдво у США – ...
7. Коли святкують свято Миколая? – ...
8. Повторення групи слів, рядка або кількох рядків у поетичному творі називається – ...
9. Наші пращури здавна ставили на Святвечір на покуті не ялинку, а – ...
10. Продовж рядок гагілки, гаївки – ...
Дорогі шестикласники, мабуть, ви погодитеся, що зимові свята були і є одними з найулюбленіших як серед дітей, так і серед дорослих українців, які взимку мали більше можливостей відпочити від тяжкої хліборобської праці. Однак, незважаючи на це, всі чекали танення високих снігів, відступу лютих морозів і приходу весняного тепла, намагалися пришвидшити прихід весни замовляннями, обрядодіями й піснями. Ці пісні, як відомо, називалися веснянками. Саме їх вивченню і присвячений наш урок.
ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.Прочитай та запам'ятай
Наші предки вважали, що саме птахи приносили на крилах весну, що й відобразилося в обряді закликання весни: у березні, першому весняному місяці, випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків, а діти ходили з ним по селу і закликали весну: «Весно, весно красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!» Саме на весну припадає найбільше християнське свято. Як воно зветься? Що в ньому спільного з весною? (Воскресіння природи – Воскресіння Сина Божого).
Отже, весна – справді особлива пора, особливо в житті хліборобів, бо на весну вони покладали великі надії: пробудження матері-природи, щедрий урожай, що забезпечував майбутній достаток, кохання й щасливе одруження. Тому весну зустрічали в Україні надзвичайно урочисто. Спершу виконувався обряд проводів зими з обов’язковим спалюванням солом’яного опудала, що символізувало зиму, а потім уже здійснювали обряд закликання весни. Весну закликали тільки дівчата, бо дівоча врода завжди асоціювалася з весною. Вони ходили до річки, в ліси, гаї, водили хороводи й виспівували веснянки, які ще називали гаївки (гагілки). Також молодь збиралися на просторих вигонах. Тут розважалися, танцювали, а дівчата співали веснянок. Перед початком дійства обов’язком було отримати благословення в матінки Благослови, мати, весну закликати, зиму проводжати! І перший раз, і другий раз, і всі три рази разом!
2. Записуємо в зошит.
Що ж таке веснянка? Веснянка – жанр весняного циклу календарно-обрядової творчості. Веснянки – це пісні на честь приходу весни, календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та речей, що асоціюються з нею.
3. Слухаємо пісні та даємо письмові відповіді на запитання
«Ой весна, весна – днем красна».
• Яким настроєм пройнята веснянка? Чим це пояснити?
• Чому люди відчувають задоволення, радість, почуття піднесеності у весняний період?
• Як зрозуміти те, що весну назвають красною?
• Поясніть, що мається на увазі, коли говориться про весну, яка принесла літечко?
• Знайдіть і прочитайте у тексті поезії про дарунки, принесені весною («житечко», «озимую пшеницю», «усякую пашницю», «рожеву квіточку», «запашне зіллячко», «ягнятко», «телятко»).
• Доведіть, що «Ой весна, весна – днем красна» є веснянкою.
• Для чого народ склав цю поезію?
• Чому в пісні до весни звертаються як до живої істоти?
Композиція твору: поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання: «Що ж ти, весно, принесла?», на яке подаються докладні відповіді.
«Ой кувала зозуленька».
• Що вам відомо про зозуленьку як птаха?
Довідка: За українською міфологією, зозуля є жінкою, що перевтілилася в птаха. Це птах-віщун, провісниця весни й літа, а вперше почуте навесні «ку-ку» символізує віщування людського віку. За повір’ям, якщо при цьому в кишені виявляться гроші, то вони будуть у тебе цілий рік.
· Для чого люди прислуховуються до кування зозулі?
· Коли починає свій спів ця пташка?
· Чому зозуля у творі названа товаришкою?
· Які художні засоби використані в поезії? Назовіть їх, наводячи приклади з твору. У яких рядках, на ваш погляд, відображена основна думка поезії?
«Кривий танець».
Невід’ємним елементом свята зустрічі весни є кривий танець, що символізує неминучий прихід весни, а значить, і зміни в природі, у людському побуті. Кожне свято зустрічі весни починалося і закінчувалося цією обрядодією.
· Про що йдеться в пісні?
· Чи справді гніваються дівчата на парубків за те, що вони траву «істоптали великими чоботищами», а чи просто жартують? Свою думку обґрунтуйте.
· Знайдіть слова з пестливими та згрубілими суфіксами. Яку роль вони виконують у тексті?
Веснянках звучать не лише мотиви заклику весни і сподівання майбутнього врожаю, але й мотиви кохання, залицяння, жартів.
ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювання тестових завдань у зошиті письмово:
«Ой весна, весна — днем красна»
1. Якою названо весну?
а) Красною; б) дзвінкою; в) щасливою.
2. З яким запитанням звертаютья до весни?
а) «Що ти нам принесла?»; б) «Чому так довго не приходила?;
в) «Чим ти нас порадуєш?»
3. Весна бажає, щоб...
а) родилася усякая пашниця; б) швидше прилітали птахи;
в) люди отримали багатий врожай картоплі.
4. Про які квіточки згадується в поезії?
а) волошки; б) проліски; в) червонії, г) рожевії.
5. Художній засіб, застосований у рядку «Принесла, я (весна) літечко», називається...
а) порівнянням; б) метафорою; в) епітетом.
«Ой кувала зозуленька»
1. Зозуленька вперше почала кувати, сидячи на:
а) березі; б) осиці; в) лелії; г) дубочку.
2. Яких із днів тижня не зазначено у творі?
а) субота; б) неділя; в) понеділок; г) вівторок.
3. Як у поезії названо зозуленьку?
а) ледачою; б) товаришкою; в) чарівницею; г) сивою.
4. Який художній засіб використано у такому рядку твору: «Бо заходить сонце»?
а) анафору; б) епітет;
в) метафору; г) порівнянням.
«Кривий танець»
1. Маленькими ноженьками,
Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.
Виділені слова є:
а) метафорами; б) анафорами; в) епітетами; г) постійними епітетами.
2. Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.
Про кого йдеться:
а) про парубка; б) про кінець танцю; в) про чобіток; г) про коника.
3. Парубки «істоптали» широку вулицю:
а) босими ножищами; б) червоними чоботищами; в) подертими постолищами.
Примітка. За кожну правильну відповідь 1 бал.
Завдання на 21.09.2020
Тема. Пісні зимового циклу. Щедрівки: "Засівна", «Щедрик, щедрик, щедрівочка».
І. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Дати письмові відповіді на запитання.
1.Пісня «Добрий вечір тобі, пане господарю!.1. Як ви гадаєте, пісня належить до колядок чи до щедрівок? Обґрунтуйте свою відповідь. 2. До кого звертаються в пісні? 3. Про які три свята йдеться в колядці? 4. Що вам відомо про свято Василя? 4. Що ви знаєте про Водохреща? 7. Пригадайте, що таке анафора та рефрен. Знайдіть у тексті приклади анафори та рефрену та випишіть у зошит.
2. Пісня «Ой хто, хто Миколая любить» та «Нова радість стала» 1. Хто такий Святий Миколай? 2. За що люди особливо шанують цього святого? 3. Чого люди просять у пісні? 4. Про які риси вдачі українців свідчить таке вболівання за долю рідної країни? 5. Чи є в піснях рефрен та анафора? Наведіть приклади. 6. З пісні «Нова радість стала» випишіть назви всіх релігійних персонажів. 7. Яких гараздів для господарів прохають колядники в пісні «Нова радість стала»?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Слово вчителя. 6 січня – Святвечір. Це родинне свято. Господиня готує 12 страв, серед яких обов’язкова – кутя з пшениці. А господар готує Дідуха – символ врожаю,ставить його перед іконами. Вся родина збирається за столом. Діти поглядають на небо, чи не зійшла вже вечірня зоря, що має сповістити про велике чудо – народження Сина Божого. Ранком, 7 січня після служби починали колядувати: «Нова радість стала, яка не бувала…» З цим святом пов’язують народження Ісуса Христа. Однією з традицій цього свята є виконання колядок. Вони мають релігійний зміст – про святих, Діву Марію, тощо. Колядники збирались у гурти, вибирали ватажка, запрошували музик, ходили по хатах, розносили звістку і радість людям: «Христос народився!» Дітей пригощали кутею і обмінювалися гостинцями. Господарі вірили, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде рік для родини. Також колядники носили вертеп по хатах. Такий собі ляльковий театр. Головні герої – цар Ірод, Чортик, циган, циганка тощо. Щедрування. Увечері 13 січня на Старий новий рік або Святого Василя в оселях українців звучать ще одні календарно-обрядові пісні – щедрівки. Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому землеробському році, здоров'я, щирих і добрих відносин у сім'ї. У цей вечір щедрували переважно дівчата. Перед тим, як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отож, зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой чи є, чи нема пан – господар вдома?» А вже, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві та іншим родичам. Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець, вбраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана у хлопця), Дід-поводир з Козою (символом родючості й достатку), а також Чорт, Ведмідь, Циган, Циганка та інші. За це господарі частували та пригощали гостинцями колядників, накривали щедрий стіл своїм гостям. Новорічна ніч і весела і чарівна. У цю ніч дівчата ворожили на своє майбутнє. А рано – вранці 14 січня хлопці йшли по хатах посівати. Це і була засівна. Перегляньте відеофрагменту з фільму М.Гоголя «На хуторі поблизу Диканьки».
1. Які враження у вас виникли під час прослуховування пісні?
2. Як ви гадаєте, які дії виконувалися щедрівниками під час виконання прочитаних пісень?
3. Знайдіть у текстах пестливі слова.
4. Знайдіть у текстах епітети.
5. Назвіть порівняння, які використано в текстах пісень.
3. Літературна вікторина «Наскільки ти уважний»
1. Який музичний інструмент прославляє Ісуса Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі)Заключне слово вчителя.
Сьогодні
ми з вами ознайомились із обрядами, звичаями, піснями давнини, глибше пізнали
наших далеких предків.І упевнились в тому, що народна творчість живе в нашій
пам’яті, вона має продовжувати своє існування.
Завдання 6-Б на 17.09 та 6-А на18.09
Тема. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».
І. Актуалізація опорних знань
Перевіряємо домашнє завдання за допомогою тесту
https://www.youtube.com/watch?v=6DNVHNwSz2E
2.1.Порівняйте!!! Одна колядка, але різне виконання. Що найбільше сподобалося?
2.2 Запишіть у зошит та вивчіть нові художні засоби
ІІІ. Попрацюй з підручником. Прочитай і запам'ятай матеріал на стор. 28-33. Заповни табличку, накресливши у зошиті, на стор. 33
ІV. Домашнє завдання
Вивчити напам'ять колядку за підручником.
Завдання на 14.09.2020
Тема. Календарно-обрядові пісні. Купальські «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, купайло» та жниварські «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька».
І. ПРИГАДАЙ!!!
Календарно-обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Слов’яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв’язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем.
У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад, на сільських майданах і галявинах співали гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив, люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай.
ІІ. Практикуймо
І. Перегляньте уважно відео за посиланням.
Це цікаво!!!
https://www.youtube.com/watch?v=R3wRZMOvflA
ІІ. Письмові завдання
1. Читаємо у підручниках стор. 21-24 (виконуємо письмово дом. завд. на стор. 24).
2. Читаємо у підручниках стор. 24-27( виконуємо письмово дом завд. на стор. 27).
Дякую за роботу. Гарного дня!!!
Комментариев нет:
Отправить комментарий